НЕЗО́РАНИЙ, а, е.
Якого ніхто не зорав (про ниву, поле і т. ін.).
З острахом бідний орач позира на незорану ниву, На коненята свої (І. Франко);
Кілометрів за десять до нього [маєтку] з обох боків дороги, якою ми йшли, лежали незорані, зарослі колючим кураєм поля (П. Колесник).
-а, -е.
Якого не зорав хто-небудь (про ниву, поле і т. ін.).