ПОРЕШЕ́ЧЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до порешети́ти.
На порешеченому кулями старенькому газику вивезли партизани поранених з ворожої засідки (із журн.);
* Образно. Все навкруги налилося темрявою, і небо над степом нависло, порешечене зоряними пробоїнами, як велетенська мішень (О. Гончар).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до порешетити. || порешечено, безос. присудк. сл.