Значение слова "КОРИГУВАТИ" найдено в 12 источниках

КОРИГУВАТИ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КОРИГУВА́ТИ, рідше КОРЕГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що і без прям. дод.

1. Вносити корективи, виправлення в що-небудь.

Талочка .. захоплено допомагала йому, хоч .. йому доводилося її весь час коригувати (Д. Бузько);

В Адаменка був гострий розум, план того бою цілком постав у його голові, я лише корегував і переводив на практичні рейки (Ю. Яновський);

Команда корабля мусила тільки стежити за роботою автоматів і, в разі потреби, корегувати її (В. Владко);

Ми були у складі імперії, вона робила свій імідж на експорт, коригувала систему ідеологічних дзеркал, створювала ілюзію своєї, а відтак і нашої, присутності у світі (Л. Костенко);

Дискутуючи мiж собою, “ядерники” i “зеленi” пiд тиском громадської думки вимушені були коригувати свої позицiї, йти на поступки одне одному (з наук. літ.);

Правопис – система, що саморозвивається. Тому цей процес необхідно досліджувати, упорядковувати, коригувати (з наук.-попул. літ.).

2. військ. Вносити поправки під час стрільби.

Офіцер командував через паркан, щось показуючи та корегуючи (І. Багряний);

Поручик Туманов, щоб було зручніше корегувати стрільбу, услід за піхотою теж кинувся з телефоністами до першої лінії (П. Панч);

Черниш стояв на спостережному пункті, виритому цієї ночі просто в полі за маєтком. Він сам напросився у Сагайди коригувати вогонь (О. Гончар);

– Був би оце зв'язок з командиром мінроти Суницею, ми б йому підказали, куди кидати мінами, – зітхає Губа. – Самі б коригували (Є. Доломан);

Подумки похвалив Імар молодого .. ватажка архарських бунтівників. Зараз він мав переховуватися в одному з будинків поблизу й коригувати політ ядер (О. Авраменко).

3. полігр. Те саме, що коректува́ти 2.

Можна признати рацію моєму бажанню корегувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Леся Українка).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ВИПРАВЛЯ́ТИ (усуваючи хиби, вади, помилки, робити правильним), ПОПРАВЛЯ́ТИ, КОРЕКТУВА́ТИ книжн., КОРИГУВА́ТИ книжн., ПЕРЕПРАВЛЯ́ТИ розм.; ПРА́ВИТИ, РЕДАГУВА́ТИ, ВИЧИ́ТУВАТИ, СПРАВЛЯ́ТИ розм. (у тексті). — Док.: ви́правити, попра́вити, скоректува́ти, скоригува́ти, перепра́вити, відредагува́ти, ви́читати, спра́вити. До неї ходив дорогий вчитель музики й виправляв її гру на роялі (І. Нечуй-Левицький); Все, що тілько зробила (Ольга), треба було за нею переглядати і поправляти (І. Франко); Учасники експедиції весь час коректували карти, виправляли координати багатьох островів (з науково-популярної літератури); Можна признати рацію моєму бажанню коригувати самій, бо таки автор завжди має гостріше око (Леся Українка); Якщо потрібна ця дата, то справтеся, з якого і до якого дня вони грали, та й переправте (Панас Мирний); Наталя Василівна.. сіла за стіл готуватись до завтрашніх уроків і правити зошити (О. Копиленко); (Батура:) Я відредагую ваші записки (О. Корнійчук); Крайнюк вичитував коректуру свого нарису (В. Кучер).

найдено в "Словнику іншомовних слів"

коригувати (лат., виправляю) 1. Вносити виправлення, виправляти щось. 2. Виправляти на друкарському відбитку помилки. 3. К. стрільбу - виявляти помилки, зроблені під час підготовки вихідних даних для стрільби та наведенні зброї на ціль, і вносити відповідні виправлення на основі спостереження за результатами вогню. Інша назва - коректувати.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) to correct; to adjust

коригувати артилерійський вогонь — to adjust the fire, to do spotting for guns

2) (виправляти текст) to proofread

найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Правити, виправлювати, виправити, повиправлювати, справлювати, справити, посправлювати, див. коректувати

найдено в "Українсько-польському словнику"

[koryhuwaty]

дієсл.

korygować

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

див. корегувати.