ФІЗІОГНО́МІКА, и, ж.
Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла; у широкому значенні – мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду спостережуваних явищ, вчення про виразні фрми якої-небудь дійсності.
З фізіогномікою пов'язані античні теорії про залежність тілесного та психічного складу індивіда й народу від умов клімату (з наук. літ.).
-и, ж.
1) Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла.
2) Мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду явищ, що спостерігаються, вчення про виразні форми якої-небудь сфери дійсності.
Фізіогно́міка, -ки, -ці