НАЛЕЖНІСТЬ

НАЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до нале́жний 1, 2.

Пектораль з могили скіфського царя виявилася пошкодженою, ба навіть зі слідами ремонту. Про її належність скіфському цареві ніхто не сумнівається (В. Чемерис);

Розкішні чорні вуса з вкраплено в них сивиною .. свідчили про колишню належність гостя до знаменитого запорозького лицарства (С. Добровольський);

Простим людям більше важить їхня належність до місцевої громади – міста або села, де вони мешкають, ніж до того чи іншого королівства (О. Авраменко);

Ними [віршами] завжди козиряв Соса, виказуючи свою належність до культури (Ю. Яновський).

2. Те, що є складником чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь.

Посередині ж города, на .. площі був торг – неодмінна належність кожного города того часу (С. Скляренко).

НАЛЕ́ЖНІСТЬ (те, що є складовою частиною чогось, органічно властиве кому-, чому-небудь), ПРИНАЛЕ́ЖНІСТЬ, АКСЕСУА́Р книжн. (характерна для чого-небудь ознака, предмет); АТРИБУ́Т (ознака або предмет, що становлять характерну прикмету кого-, чого-небудь). Посередині ж города (міста), на рівній.. площі був торг — неодмінна належність кожного города того часу (С. Скляренко); І однакові початки, ..і тавтологія, і постійні епітети не є винятковою приналежністю українських дум. Вони властиві і билинам та іншим епічним творам східних слов'ян (М. Рильський); Вони (кореспонденти) наввипередки описували розкішні степові пікніки, катання на тройках, ночівлі під відкритим небом.. "зі всіма аксесуарами життя циганського, таборового..." (О. Гончар); Шлях до розквіту людини слід шукати в зміні її світу, а не самих лиш зовнішніх атрибутів життя (П. Загребельний).

[nałeżnist']

ж.

należność

митний збір — należność i celne

нале́жність

[належн'іс'т']

-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у

Appliance, implement; (до володіння) appurtenance

Нале́жність, -ности, -ності, -ністю

Tillhörighet

Tilhørighet

Tilhørighed

Прылада