ЗАПОДІЯННЯ
ім (ушкоджень) (завдавання шкоди, нанесення збитків тощо) (civil) injury; infliction (of); injurious action; tort; trespass; wrong-doing
• ~ тілесних ушкоджень infliction of a bodily harm (injury); (самому собі) self-injury
• ~ шкоди damnification; impairment; infliction of damage (loss); (збитків тж) infliction of injury (harm); wrong-doing
• ~ шкоди без вини infliction by innocence; innocent infliction
• ~ шкоди бездіяльністю infliction by omission
• ~ шкоди в неосудному стані (у нестямі) infliction by insanity; insane infliction
• ~ шкоди майну causing damage (harm) to property; infliction of property damage; property tort
• ~ шкоди (приватній) особі personal injury (tort, wrong); wrong against an individual
• ~ шкоди суспільству public mischief (wrong); wrong against the public
• ~ шкоди через необережність infliction by negligence
• винне ~ шкоди guilty infliction
• випадкове ~ (нанесення шкоди) accidental injury (harm, wrong); injury by accident
• навмисне ~ шкоди deliberate (premeditated) infliction
• ненавмисне ~ шкоди involuntary infliction