ЛИБА́ЦТВО

ЛИБА́ЦТВО, а, с., зах., іст. Видобування нафтопродуктів найпримітивнішим способом. Ось у таку пору, в хвилі перших народин галицького нафтового промислу, розпочав Герман своє либацтво (Фр., VIII, 1952, 349). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 482.