НЕЗМІ́РЕНИЙ

НЕЗМІ́РЕНИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний. В його піснях до України живе незмірена любов (Сос., II, 1958, 430); Незмірені простори; Незмірені облоги. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 320.