Значение слова "КЛЮЧАР" найдено в 12 источниках

КЛЮЧАР

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КЛЮЧА́Р, я́, ч.

1. Той, хто зберігає ключі від чого-небудь.

[Панса:] Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в'язнів випустив смерком (Леся Українка);

Зупинився поруч з ключарем озброєний вартовий (Т. Осьмачка).

2. заст. Ключник (у 1 знач.).

Не було нікого коло неї, тільки старий недужий ключар панський сидів у хаті (Марко Вовчок).

3. рел.-церк. Духовна особа, що завідує церковним начинням.

– Я раз Усього був у нього для дитини, Як занедужала, а брат ключар щоднини Шле глечик молока через дяка (І. Франко);

Мастра мені потім розповідала, що ключар перестав давати їй для жертовного узливання оливу, вино та мед (І. Білик);

Найнижчі ж священнослужителі – приміром, наші диякони й ключарі – благословляють кропилами (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

КЛЮЧА́Р (той, хто зберігає ключі від чогось), КЛЮ́ЧНИК, ШАФА́Р діал. (Панса:) Я заплатив старшому ключареві, щоб він двох в'язнів випустив смерком (Леся Українка); Не було нікого коло неї, тільки старий недужий ключар панський сидів у хаті (Марко Вовчок); Прокіп Іванович став прикажчиком, а я ключником (О. Стороженко); Сановитий шафар із двома челядниками в барвах з гербами Потоцького розчинили двері до їдальні (З. Тулуб).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-я, ч.

1) Той, хто зберігає ключі від чого-небудь.

2) заст. Те саме, що ключник 1).

3) Духовна особа, що завідує церковним начинням.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду, жив.екон.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-я, ч. 1》 Той, хто зберігає ключі від чого-небудь.
2》 заст. Те саме, що ключник 1).
3》 Духовна особа, що завідує церковним начинням.

найдено в "Українсько-польському словнику"

[kluczar]

ч.