ПРОСВІЖАТИСЯ

ПРОСВІЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОСВІЖИ́ТИСЯ, жу́ся, жи́шся, док.

1. Ставати чистим (перев. про повітря у приміщенні); провітрюватися.

2. Дихати свіжим повітрям для відновлення сил, бадьорості і т. ін.

Ті, що засідали, висипали на ґанок гуртом. Усі геть заморені, прокурені, розминалися, як школярі на перерві. І товариш Кисіль з усіма просвіжитись вийшов (І. Муратов);

Генріх накинув на себе плащ-дощовик і вийшов на веранду просвіжитися (С. Чорнобривець);

// Викликати, створювати відчуття свіжості, прохолоди, занурюючись у воду, обливаючись водою.

[1-й шахтар:] Умийся, Льошо, – просвіжитися треба. З тебе піт річкою ллє (Ю. Мокрієв);

// тільки док., розм. Потрапити в неприємне станолвище, в халепу (уживається як погроза).

– Щоб було заплачено, чуєш? А то просвіжишся, знаєш де (В. Барка).

недок. просвіжатися, док. просвіжитися

to refresh oneself