САМОПЛІ́ДНИЙ

САМОПЛІ́ДНИЙ, а, е, біол. Здатний утворювати зав’язь при самозапиленні. Відомо, що більшість сортів [плодових дерев] не самоплідні, а тому дають високий урожай лише при перехресному запиленні (Веч. Київ, 27.III 1957, 4). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 43.