Значение слова "АПЕТИТ" найдено в 25 источниках

АПЕТИТ

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ПРА́ГНЕННЯ до чого, чого, з інфін., яке (настійне, активне виявлення внутрішньої потреби в чому-небудь, у здійсненні чогось тощо), ПО́ТЯГ до чого, ТЯЖІ́ННЯ до чого, ТЯ́ГА до чого, рідше, ПОРИВА́ННЯ до чого, яке, ЖАДА́ННЯ чого, з інфін., ЖАДО́БА до чого, з інфін., яке, ЖАГА́ до чого, чого, з інфін., ЖАГО́ТА до чого, чого, СНАГА́ до чого, МРІ́Я яка, про що, з інфін., ГОНИ́ТВА за чим, розм., АПЕТИ́Т до чого, розм., ПРИ́ЯЗНЬ до чого, розм., СТРЕМЛІ́ННЯ до чого, з інфін., перев. книжн., ПОБУ́ДЖЕННЯ до чого, з інфін., діал.; ПРИ́СТРАСТЬ, ПОРИ́В, ЛЮБО́В (до чого — сильне, нестримне прагнення); ПРЕТЕ́НЗІЯ на що, з інфін. (перев. настійне прагнення відзначитися, виділитися чимось серед інших, домогтися визнання за собою чогось). Ці геніальні люди (О. Пушкін, А. Міцкевич, Т. Шевченко) втілювали в собі основні риси, прагнення й жадання своїх народів (М. Рильський); — Потяг до літератури, до писання у тебе є, пишеш ти непогано. Тож гостри, друже, перо (М. Олійник); Не кинуть нам свого тяжіння до рідних обріїв земних... (М. Терещенко); Кобзарю наш, почуй благання І жить навчи нас так, як ти: Щоб найсвятіші поривання Аж до могили донести (Олена Пчілка); Серце стрепенулось, Змучене до краю; Знов зрина жадання Тихої розмови, Щирого братання, Вірної любові! (М. Старицький); Хоча Адам чимало побачив світу, але його постійно вражала дика жага до грабежу й наживи (Є. Куртяк); Коли є до чого жагота, то кипить у руках робота (прислів'я); (Петро:) О, Господи, батько! Ні спочинку йому, ні втоми; і старі літа не приборкали його снаги до всякої крутні (Панас Мирний); Бачити в непрозорому середовищі — давня мрія людства (з журналу); В гонитві за грішми Васюта виїжджав надовго до Полтави, Лубен, навіть до Харкова (О. Полторацький); Король Зигмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб); Шануючи вашу приязнь до літератури, до живого слова, вважаю за свій обов'язок увести вас до нашого Олімпу (Я. Качура); Буде бажання, буде стремління, і справа піде вперед (Ю. Мушкетик); Ледве встиг зійти з трибуни Романчук, як з тих же бічних дверей вийшов літній, теж акуратно, але без претензії на моду, зодягнений чоловік (М. Олійник). — Пор. 1. бажа́ння, 1. потре́ба.


найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

АПЕТИТ (лат. appetitus — схильність, прагнення) — емоційне відчуття, пов’язане з прагненням людини до певної їжі. Виникнення А. пояснюється вибірковою активацією лімбічних структур кори великих півкуль, на які поширюються висхідні активуючі впливи ініціативних харчових центрів гіпоталамічної ділянки. Ушкодження гіпоталамічних та лімбічних структур призводять до порушень А.: анорексії (відсутність апетиту) або гіперфагії (споживання їжі в надмірних кількостях). А. ґрунтується на харчовій потребі, пов’язаній з уявленнями про майбутній прийом їжі, і відображає приємні емоційні відчуття, які зазвичай супроводжуються прийомом тієї чи іншої їжі. А. не є вродженою властивістю організму, а формується у процесі життя і завжди вибірковий залежно від вихідної потреби, національних та індивідуальних особливостей та звичок. А. підсилюється дією подразників (видом, запахом, смаком їжі, обставинами, сервіруванням столу тощо). Відволікаючі фактори (розмови, ігри, читання) можуть бути причиною порушення А. Систематична відсутність позитивних емоцій під час їжі може бути причиною того, що А. взагалі не формується. Виявляється А. у двох формах. Перша форма характеризується емоційною реакцією на їжу взагалі, друга виявляється вибірковою реакцією організму лише на певні види їжі. При деяких патологічних станах вибірковий А. може переходити у змішаний. Розлади А. можуть виникати при багатьох патологічних станах: гіповітамінозах, інфекціях, інтоксикаціях, нейропсихічних та ендокринних захворюваннях, захворюваннях шлунка та біліарної системи, а також при вагітності. Розрізняють 3 види розладів А.: зниження А. до анорексії; підвищення А. до булімії; змішання А., що виражається у прагненні вживати в їжу неїстівні речовини (крейду, вапно, вугілля, гас, землю тощо). Перекручення А. зумовлені насамперед змінами функціонального стану харчового центру. Багато ЛП впливають на А. та харчову поведінку. Так, анорексигенні препарати, психостимулятори знижують А., а гіркі речовини, інсулін — підвищують його.

Літ.: Здоровье матери и ребенка / Под ред. акад. Е.М. Лукьяновой. — К., 1993.

Волкова В.А.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

АПЕТИ́Т, у, ч.

1. тільки одн. Бажання їсти, охота до їди.

Тепла пахуча пара од поросятини страшенно дратувала в них апетит (І. Нечуй-Левицький);

Апетит здоровий: все з'їдаю, що дають, і другий раз прошу (М. Коцюбинський);

– А ти чого не їси? – .. питав Віктор свою супутницю. – Щось апетиту нема. – А ти їж: апетит приходить під час їди (А. Головко).

2. перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь.

Король Зігмунд був таємний єзуїт, і конгрегація роздмухувала його апетит, щоб підкорити Ватиканові безмежні землі північно-східного царя (З. Тулуб);

Значна частина громадських і політичних рухів у Росії зрозуміла, що за імперські апетити доводиться платити (із журн.).

(1) Во́вчий апети́т – дуже великий апетит.

У нього з'явився .. вовчий апетит (О. Донченко);

Максим дивився з цікавістю, як вони мололи ту нещасну паляницю, і в ньому прокидалась заздрість .. до їхнього хижого, вовчого апетиту (І. Багряний).


найдено в "Толковом словаре русского языка"
АПЕТИТ АППЕТИТ, аппетита, м. (латин. appetitus - сильное Желание). 1. только ед. Позыв к еде, умеренное ощущение голода. Прогулка на свежем воздухе возбуждает аппетит. Потерять аппетит. Есть без аппетита. || перен., к чему. Увлечение, интерес, охота. Лгал он с таким же аппетитом, с каким ел селедку и пил. Чехов. Он потерял аппетит ко всему. 2. Желание, стремление (преимущ. чувственное), жадность. Умерить свои аппетиты. Приятного аппетита! (разг.) - доброе пожелание, приветствие кушающему.



найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-у, ч.

1) тільки одн. Бажання їсти, охота до їди.

2) перев. мн., перен. Прагнення до чого-небудь.



найдено в "Українсько-англійському словнику"

Appetite; (до чогось) relish (for smth.)

позбавлений апетиту — off one's food

засіб для збудження апетиту — appetizer

їсти з апетитом — to make a hearty meal


найдено в "Українсько-польському словнику"

[apetyt]

ч.

apetyt

мати апетит — mieć apetyt


найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Багач шукає апетиту, а бідний хліба.

Багач має страв до вибору, а бідний мусить перше шукати роботи.


найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
-у, ч. 1》 тільки одн. Бажання їсти, охота до їди.
2》 перев. мн. , перен. Прагнення до чого-небудь.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 食欲, 胃口

Істи з апетитом 津津有味地吃


найдено в "Словнику іншомовних слів"
апетит; ч. (лат.) 1. Бажання їсти, охота до їди. 2. перен. Нестримне прагнення до чогось.
найдено в "Правописному словнику Голоскевича"

Апети́т, -ту, -тові; -ти́ти, -тів


найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

Їжохіть, посмак, усмак


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
апети́т іменник чоловічого роду
найдено в "Сербско-русском словаре"
м.аппети́т
T: 41