ФІТОЦЕНО́З, у, ч.
Сукупність видів рослин, що історично склалася й існує на певній території з більш-менш однотипними кліматичними, ґрунтовими та ін. умовами й характеризується певним видовим складом, структурою та взаємодією між собою і з зовнішнім середовищем.
У безводних пустелях і на крижаних арктичних полях, навіть у космічних кораблях є рослини й бактерії. Розташовуючись в одному місці, вони утворюють так звані фітоценози (з газ.).
-у, ч.
Історично складена сукупність видів рослин, що існує на території з більш-менш однотипними умовами.
Сукупність рослин на відносно однорідній ділянці земної поверхні, яка характеризується сталим флористичним складом, будовою, структурою, системою відносин.
Рослинна частина біоценозу, кожне виділене рослинне скупчення, напр., луг, ліс.
[fitocenoz]
ч.
fitocenoza
У. Історична сукупність видів рослин у природі, що перебувають у тісній взаємодії між собою та з умовами середовища.
Phytocoenosis, plant community