САМОПОЧУТТЯ́, я, с.
Загальний фізичний та моральний стан людини, який залежить від її здоров'я і настрою в даний момент.
Песимізм мій хвильовий, викликаний поганим самопочуттям (М. Коцюбинський);
В нашій флорі є чимало рослинних видів, які можуть негативно впливати на самопочуття людини. Так, квіти конвалії, магнолії, листки евкаліпта викликають біль голови (з наук.-попул. літ.);
– Шарль! Як самопочуття? Що ти носа повісив? Вперше таким тебе бачу (П. Кочура).
III. СТАН (сукупність ознак, характерних для людини у фізичному або психічному відношенні в якийсь момент, період), САМОПОЧУТТЯ́. — Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило. Жив у стані такої нагвинченості, що людей не помічав, себе не бачив (О. Гончар); Річку вдруге переходив (Біда) сміливо. Нова порція води за халявами особливо не вплинула на самопочуття (М. Трублаїні).
в спол.
мати добре самопочуття — to feel well, to be well, to feel fit
мати погане самопочуття — to be poorly, to feel bad (ill)
[samopoczutt'a]
с.
samopoczucie
-я, с.
Загальний фізичний та моральний стан людини.
Самопочуття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
Самаадчуванне