Значение слова "НЕФРОН" найдено в 39 источниках

НЕФРОН

найдено в "Большой Советской энциклопедии"
(от греч. nephrós — почка)
        основная структурно-функциональная единица почек у позвоночных животных и человека. Различают бесклубочковые Н. (у некоторых рыб), состоящие из клеток одного типа, и клубочковые Н. (у остальных позвоночных и человека), содержащие мальпигиево тельце (См. Мальпигиевы тельца) с боуменовой капсулой (См. Боуменова капсула) и отходящими от неё почечными канальцами. Клетки клубочковых Н. высоко специализированы в связи с выполнением ими в процессе мочеобразования (См. Мочеобразование) разных функций: фильтрации, реабсорбции и секреции. У зародышей в состав Н. входят также мерцательные воронки канальцев, открывающиеся в полость тела, — нефростомы.


Найдено 1 изображение:

Изображения из описаний на этой странице
найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

НЕФРОН (з грец. nephros — нирка) — головний структурний та функціональний елемент нирки, що має різні елементи, які беруть участь у сечоутворенні шляхом фільтрації, реабсорбції та секреції. Внаслідок цих процесів з організму людини екскретуються речовини, у т.ч. ЛЗ та продукти їх метаболізму. Кількість Н. у нирці людини сягає близько мільйона. У загальному вигляді Н. — це порожній канал.

Розрізняють такі сегменти Н.: 1) ниркове, або мальпігієве тільце; 2) проксимальний, до складу якого входять звивиста і пряма частини проксимального канальця; 3) тонкий відділ петлі Н., що містить спадаючу і тонку висхідну частини петлі; 4) дистальний сегмент, утворений товстим висхідним відділом петлі Н., дистальним звивистим канальцем і сполучним відділом. Канальці Н. з’єднані зі збірними трубочками.

Кожен Н. починається нирковим (мальпігієвим) тільцем — двостінною капсулою (капсула Шумлянського — Боумена), всередині якої міститься клубочок капілярів, де відбувається процес фільтрації плазми крові — перший етап сечоутворення, внаслідок чого утворюється первинна сеча. Внутрішня поверхня капсули вистелена епітеліальними клітинами; порожнина між вісцеральним (внутрішнім) і парієнтальним (зовнішнім) листками переходить у просвіт проксимального звивистого канальця. Особливістю клітин цього канальця є наявність великої кількості мікроворсинок, обернених у його просвіт. У проксимальному відділі Н. починається процес сечоутворення — реабсорбція, що полягає у зворотному всмоктуванні у кров компонентів первинної сечі, яка утворилася шляхом фільтрації в нирковому тільці. У цій частині звивистого канальця, яка є безпосереднім продовженням капсули ниркового тільця, повної реабсорбції зазнає глюкоза, а також реабсорбується 85% води та натрію хлориду. Активному всмоктуванню підлягають амінокислоти та вітаміни. Наступний відділ Н. — тонка спадаюча частина петлі Н. (петлі Генле). Її стінка утворена плоскими епітеліальними клітинами. Спадаюча частина петлі може опускатися глибоко в мозкову речовину, де каналець загинається на 180°, і повертає вбік кіркової речовини нирки, утворює висхідну частину петлі Н. Вона може містити тонку і завжди має товсту висхідну частину, яка піднімається до рівня клубочка свого ж Н., де починається дистальний звивистий каналець. При надходженні первинної сечі по тонкому канальцю в його низхідній частині відбувається пасивна реабсорбція води, а у висхідній — дифузія хлориду натрію. Дистальний відділ бере участь у вибірковій реабсорбції речовин, активно здійснює транспорт електролітів із сечі в інтерстиціальний простір. Реабсорбція відбувається вибірково та регулюється впливом гормонів. Активне переміщення іонів хлору із просвіту канальців у перитубулярний простір відбувається під впливом альдостерону. Канальці Н. також беруть активну участь у процесі сечоутворення — секреції. Канальцева секреція — активний процес, який здійснюється за допомогою ферментних систем мембранного транспорту в проксимальних відділах Н. Таким шляхом у сечу потрапляють деякі ЛЗ (саліцилати, пеніциліни, хінін та ін.). Кінцевий відділ Н. — короткий сполучний каналець, впадає у збірну трубку. Беручи початок у корковій речовині нирки, збірні трубочки проходять через мозкову речовину і відкриваються в порожнину ниркової миски. Внаслідок реабсорбції та секреції утворюється вторинна сеча. Діаметр капсули клубочка — близько 0,2 мм, загальна довжина канальців одного Н. сягає 35–50 мм.

У нирках є кілька типів Н.: інтракортикальні (поверхневі, кіркові проміжні — становлять 80% Н., активно беруть участь у процесах сечоутворення), суперфіціальні (кіркові — становлять 1%, їх структурні компоненти повністю розміщені в межах кіркової речовини нирки) і юкстамедулярні (становлять близько 20%). Їх ниркові тільця розміщуються поблизу основи мозкових пірамід. Вони мають довгі петлі Ганле, переважно за рахунок тонкого канальця з довгою висхідною частиною, яка глибоко проникає у мозкову речовину до вершини пірамід нирки. Ці Н. забезпечують гіпертонічне середовище в інтерстиції, яке сприяє концентрації сечі. Відмінність між ними полягає в локалізації в нирці, величині та глибині розміщення клубочків та проксимальних канальців у кірковій речовині нирки і в довжині окремих ділянок Н., особливо петель. Функціональне значення мають два основних типи Н.: суперфіціальні — розміщені ближче до кори нирки, і ті, що мають велику довжину і заглиблені в мозкову речовину — юкстамедулярні.

Суперфіціальні та юкстамедулярні Н., крім відмінностей у топографічній локалізації, мають низку істотних характерних особливостей: юкстамедулярні більші за суперфіціальні; суперфіціальні Н. мають коротку петлю Н., юкстамедулярні — довгу; у суперфіціальних Н. приносна артеріола за діаметром майже вдвічі більша, ніж виносна; у юкстамедулярному Н. обидві артеріоли за діаметром однакові; у суперфіціальному Н. виносна артеріола розпадається на капіляри, які охоплюють усі структури Н., крім клубочка, і лише після цього вони переходять у венозні судини; виносна артеріола юкстамедулярного Н. розпадається на капіляри, які відразу ж переходять у венозні судини. Структурні відмінності цих двох видів Н. зумовлюють їхні функціональні призначення.

Косицкий Г.И. (ред.) Физиология человека. — М., 1986; Малоштан Л.М. (ред.), Рядних О.К., Жегунова Г.П. та ін. Фізіологія з основами анатомії людини: Підруч. для студ. вищ. навч. закладів. — Х., 2003.

Должикова О.В.

найдено в "Биологическом энциклопедическом словаре"
НЕФРОН
(от греч. nephros — почка), основная структурно-функц. единица почек позвоночных. Совокупность Н. (у человека в обеих почках их ок. 2 млн.) обеспечивает мочеобразование и др. функции почек. Различают бесклубочковые Н. (у нек-рых рыб), состоящие из клеток одного типа, и клубочковые (у др. позвоночных), состоящие из клеток, специализир. для выполнения осн. процессов мочеобразования — фильтрации, реабсорбции и секреции. У зародышей в состав Н. входят нефростомы. У всех позвоночных Н. имеет проксимальный сегмент и у большинства (кроме неск. видов костистых рыб) — дистальный. У птиц и млекопитающих в связи с формированием мозгового вещества почек имеется новая структура Н.— петля Генле. Клубочковый Н. начинается боуменовой капсулой, покрывающей сосудистый клубочек, вместе с к-рым она составляет мальпигиево тельце. Далее он продолжается различающимися по структуре и функции канальцами, обеспечивающими образование и продвижение мочи, изливающейся по собират. трубкам в систему выводных протоков и далее в почечную лоханку. Эпителий париетального листка капсулы переходит в шейку Н., снабжённую у низших позвоночных ресничками. У высших позвоночных эпителий капсулы обычно переходит в проксимальный каналец (гл. отдел Н.), состоящий из 2—3 частей; его отличит. особенность — наличие щёточной каёмки, клетки богаты пиноцитозными вакуолями, митохондриями, в них хорошо развит аппарат Гольджи. Следующий отдел Н.— соединительный (у пойкилотермных позвоночных) или петля Генле (у гомойотермных позвоночных). Соединит, каналец и тонкий, изгибающийся на 180°, отдел петли образованы плоскими клетками с небольшим кол-вом органоидов. Дистальный сегмент Н. включает у птиц и млекопитающих толстый восходящий отдел петли Генле, дистальный извитой каналец и связующий отдел; у пойкилотермных позвоночных (при отсутствии петли Генле) в его состав входят только два последних канальца. Особенность клеток дистального сегмента — наличие в них многочисл. митохондрий и выраженная складчатость мембраны основания. Связующие отделы неск. Н. соединяются с собират. трубкой. Каждый отдел Н. имеет отличающиеся от др. отделов ультраструктуру и функцию, неодинакова и их роль в процессе мочеобра-зования. В любой клетке Н. функционально и биохимически отличаются свойства плазматич. мембран, обращенных в просвет Н. и в сторону межклеточного вещества. Зоны клеточных контактов в разных отделах Н. также обладают неодинаковыми свойствами, что весьма существенно для мочеобразования. Так, зона плотного контакта в проксимальном сегменте у млекопитающих хорошо проницаема для воды и ряда электролитов, в дистальном сегменте эта зона почти непроницаема для этих веществ. При действии антидиуретич. гормона увеличивается кол-во и агрегация частиц в лю-минальной плазматич. мембране, возрастает расстояние между клетками собират. трубок и повышается реабсорбция воды. (см. МОЧЕОБРАЗОВАНИЕ, ПОЧКИ).
НЕФРОН фото
Схема нефрона и основных процессов мочеобразоваяия: 1 — приносящая артериола; 2 — выносящая артериола; 3 — почечный клубочек в боуменовой капсуле, вместе с которой образует мальпигиево тельце; 4 — проксимальный извитой каналец; 5 — проксимальный прямой каналец; 6 — прямые артерии и вены; 7 — тонкий нисходящий отдел петли Генле; 8 — тонкий восходящий отдел петли Генле; 9 — толстый восходящий отдел петли Генле; 10 — дистальный извитой каналец; 11 — собирательная трубка; 12 — выводной проток; 13 — направление движения жидкости по канальцу; 14 — тонкая чёрная стрелка — реабсорбция вещества из просвета канальца в кровь; 15 — двойная стрелка — секреция вещества в просвет канальца из околоканальцевой жидкости; 16 — толстая короткая чёрная стрелка — секреция вещества из клетки в просвет канальца; 17 — заштрихованная стрелка — диффузия вещества из крови в просвет канальца и из просвета канальца в кровь; 18 — полая стрелка — всасывание воды по осмотическому градиенту; 19 — длинная чёрная утолщающаяся стрелка — увеличение осмотической концентрации в мозговом веществе почки.
.(Источник: «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. — 2-е изд., исправл. — М.: Сов. Энциклопедия, 1986.)
нефро́н
структурно-функциональная единица почки позвоночных, в которой происходит мочеобразование. В каждой почке 2—2,5 млн. нефронов. Нефрон состоит из двух частей – почечного клубочка и выводящих канальцев. Почечный клубочек представлен сетью капилляров, образованных приносящей и выносящей клубочковыми артериолами. Клубочки образуют наружный (корковый) слой почки, а канальцы – внутренний (мозговой). В нефроне происходят фильтрация плазмы крови и обратное всасывание (реабсорбция) воды и необходимых организму веществ, попавших в фильтрат из крови (см. Мочеобразование). Образующаяся конечная моча выделяется по мочеточнику в мочевой пузырь.
.(Источник: «Биология. Современная иллюстрированная энциклопедия.» Гл. ред. А. П. Горкин; М.: Росмэн, 2006.)


найдено в "Оксфордском толковом словаре общей медицины"
(nephron) структурно-функциональная единица почки (см. рис.), которая состоит из почечного тельца и канальца длиной 20-50 мм. В обеих почках около 2 млн нефронов, длина всех их канальцев достигает 100 км. Началом нефрона является капсула клубочка (Шумлянского-Боумсна), имеющая форму двустенного бокала. Капсула охватывает клубочек кровеносных капилляров, в результате чего формируется почечное (мальпигиево) тельце. Полость капсулы клубочка продолжается в проксимальную часть канальца нефрона. За ним следует петля нефрона (петля Генле), состоящая из нисходящей и восходящей частей. Последняя переходит в дистальную часть канальца нефрона, впадающую в собирательную трубочку. Приносящая артериола распадается на капилляры клубочка, через стенки которых в просвет капсулы фильтруется первичная моча, в результате чего вода, азотсодержащие продукты жизнедеятельности организма, а также многие другие вещества (за исключением коллоидов) попадают в почечный канадец (renal tubule). Здесь большая часть этих веществ реабсорбируется в кровеносное русло, а оставшаяся жидкость (моча) попадает в собирательную трубочку, которая открывается в сосочковый проток.
найдено в "Словаре иностранных слов русского языка"
нефро́н
(гр. nephros почка) основной структурный и функциональный элемент почек позвоночных животных и человека.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

нефрон
а, м. (< греч. nephros почка).
физиол. Основной структурный и функциональный элемент почек позвоночных животных и человека.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.



найдено в "Полном фонетическом разборе слов"

1) Орфографическая запись слова: нефрон
2) Ударение в слове: нефр`он
3) Деление слова на слоги (перенос слова): нефрон
4) Фонетическая транскрипция слова нефрон : [н'ивр`он]
5) Характеристика всех звуков:
н [н'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
е [и] - гласный, безударный
ф [в] - согласный, твердый, звонкий, парный
р [р] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
о [`о] - гласный, ударный
н [н] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
6 букв, 6 звук
T: 60