АНДРЕ́ЄВ Веселий
• АНДРЕЄВ Веселий
(справж. — Георгій Георгієв Андреєв; 16.II 1918, м. Пирдоп, тепер м. Среднегоріє Софійського округу) — болг. письменник, Герой Соц. Праці (1978). Член БКП з 1940, член її ЦК з 1986. Навчався 1938 — 41 в Софійському ун-ті. Учасник збройної антифашист. боротьби (політкомісар 1-ї Софійської партизан. бригади "Чавдар", 1943 — вересень 1944). Осн. тема творчості — подвиги болг. партизанів під час 2-ї світової війни. Автор зб. віршів "Партизанські пісні" (1947, витримала бл. 20 видань), зб. нарисів "У Лопянському лісі" (1947), зб. "Партизанські оповідання" (1963), докум. повістей "Помирали безсмертні" (кн. 1 — "Загін", 1972; кн. 2 — "Бригада", 1982), "Соната про Петю Дубарову" (1985), зб. есе і спогадів про письменників і революціонерів "Не можу без вас" (1983), кн. "Подорож до довір'я" (1984). Враженнями від подорожі до Рад. Союзу поділився в кн. "Є на світі Москва" (1951). А. належить ст. "Тарас Шевченко" (1939). Окремі вірші А. переклали П. Тичина, М. Нагнибіда, Д. Білоус, В. Струтинський, Ф. Скляр та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Світло над Болгарією. К., 1954; Тарас Шевченко [уривок]. В кн.: Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964; [Вірші]. В кн.: Антологія болгарської поезії, т. 2. К., 1974; Ленін. "Всесвіт", 19.71, № 11; Двоє і сарна. В кн.: Сучасна болгарська новела. К., 1977; Рос. перекл. — Партизанские рассказы. М., 1965; Горы дышат огнем. М., 1975.
О. Д. Кетков.
АНДРЕ́ЄВ Веселий
• АНДРЕЄВ Веселий
(справж. — Георгій Георгієв Андреєв; 16.II 1918, м. Пирдоп, тепер м. Среднегоріє Софійського округу) — болг. письменник, Герой Соц. Праці (1978). Член БКП з 1940, член її ЦК з 1986. Навчався 1938 — 41 в Софійському ун-ті. Учасник збройної антифашист. боротьби (політкомісар 1-ї Софійської партизан. бригади "Чавдар", 1943 — вересень 1944). Осн. тема творчості — подвиги болг. партизанів під час 2-ї світової війни. Автор зб. віршів "Партизанські пісні" (1947, витримала бл. 20 видань), зб. нарисів "У Лопянському лісі" (1947), зб. "Партизанські оповідання" (1963), докум. повістей "Помирали безсмертні" (кн. 1 — "Загін", 1972; кн. 2 — "Бригада", 1982), "Соната про Петю Дубарову" (1985), зб. есе і спогадів про письменників і революціонерів "Не можу без вас" (1983), кн. "Подорож до довір'я" (1984). Враженнями від подорожі до Рад. Союзу поділився в кн. "Є на світі Москва" (1951). А. належить ст. "Тарас Шевченко" (1939). Окремі вірші А. переклали П. Тичина, М. Нагнибіда, Д. Білоус, В. Струтинський, Ф. Скляр та ін.
♦ Тв.: Укр. перекл. — [Вірші]. В кн.: Світло над Болгарією. К., 1954; Тарас Шевченко [уривок]. В кн.: Світова велич Шевченка, т. 3. К., 1964; [Вірші]. В кн.: Антологія болгарської поезії, т. 2. К., 1974; Ленін. "Всесвіт", 19.71, № 11; Двоє і сарна. В кн.: Сучасна болгарська новела. К., 1977; Рос. перекл. — Партизанские рассказы. М., 1965; Горы дышат огнем. М., 1975.
О. Д. Кетков.