УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.: упові́льнити (впові́льнити), прити́шити, сти́шити, зме́ншити, звільни́ти, загальмува́ти, пригальмува́ти, притри́мати, придержати. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник); Старий притишує ходу (З. Тулуб); Поїзд стишує хід, зупиняється (Ю. Збанацький); Коні зменшили біг, а врешті стали (М. Коцюбинський); На вулиці.. Дарка звільняє ходу (Ірина Вільде); Лише пірнаючи в лощину,.. пригальмував Павло машину (М. Упеник); Я теж придержую ходу (А. Тесленко).
СТИ́ШИТИ див. сти́шувати.
див. стишувати.
【完】 见 стишувати