ПРОВИ́СЛИЙ, а, е.
1. Дієпр. акт. до прови́снути.
2. у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги.
Ворон опустився на провислий дріт високовольтної лінії (Ю. Мушкетик);
За промерзлою стіною корчми з провислим сволоком, що чудом уціліла на узбочині шляху, стугонів вітер (П. Кочура).
-а, -е.
1) Дієприкм. акт. мин. ч. до провиснути.
2) у знач. прикм. Який обвис або прогнувся під дією власної ваги.