Значение слова "РУШНИК" найдено в 47 источниках

РУШНИК

рушник ширинка, рушничок, утиральник, полотенце, утирка Словарь русских синонимов. рушник см. полотенце Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. — М.: Русский язык.З. Е. Александрова.2011. рушник сущ. • полотенце • утиральник • утирка Словарь русских синонимов. Контекст 5.0 — Информатик.2012. рушник сущ., кол-во синонимов: 5 • полотенце (16) • рушничок (1) • утиральник (5) • утирка (8) • ширинка (10) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

РУШНИ́К, а, ч.

1. Довгастий шматок тканини (перев. бавовняної, лляної, полотняної) для витирання обличчя, тіла, посуду і т. ін.

Прокоповичка обстелила край стола рушниками, щоб утирати губи й руки (І. Нечуй-Левицький);

Маруся дістала з комода рушник, повісила на цвях біля умивальника (А. Головко).

2. Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, який традиційно використовується для оздоблення житла, а також в українських народних обрядах і т. ін.

Стіни Галя вбрала шпалерами, пообвішувала вишиваними рушниками (Панас Мирний);

– По конях і на Семипілки! Весільних рушників не знімати, молода їде з нами (О. Довженко);

* Образно. На хмарних рушниках зоря квітки виводить... (В. Сосюра);

* У порівн. В Румунії зустріли нас, Як рідних, бідаки. У них вузенькі ниви, Неначе рушники (М. Нагнибіда).

Узя́ти рушники́ див. узя́ти.

△ (1) Стале́вий (стальни́й) рушни́к – довгий лист сталі для піднімання затонулих суден.

Під корпусом затонулого судна в ґрунті морського дна водолази прорили 12 тунелів і протягли крізь кожний з них міцний сталевий рушник (з наук.-попул. літ.).

◇ Бра́ти / взя́ти (побра́ти) рушники́ див. бра́ти;

Верну́тися з рушника́ми див. верта́тися;

Готува́ти (дба́ти) рушники́ (скри́ню) див. готува́ти;

Зави́нути (зави́ти) го́лову рушнико́м див. завива́ти³;

Засила́ти (присила́ти, посила́ти, сла́ти) / засла́ти (присла́ти, посла́ти) старості́в (сваті́в, за рушника́ми, заст. люде́й) див. засила́ти;

(2) На рушники́ ста́ти (д) див. става́ти;

Побра́ти рушники́ див. побра́ти;

Подава́ти / пода́ти рушники́ див. подава́ти¹;

(3) Посила́ти за рушника́ми (д) див. сла́ти¹; Ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) див. ста́вити;

Ста́ти / става́ти на рушнику́ див. става́ти.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"

сла́ти (засила́ти, присила́ти, посила́ти) / засла́ти (присла́ти) старості́в (люде́й) (за рушника́ми) до кого і без додатка, етногр. Просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків; сватати. Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів (до Марійки) (М. Стельмах); Зачали парубки засилати старостів до дівчат (Г. Квітка-Основ’яненко); Шепелява Марія зістарілась, посивіла, бо Гнат не присилав старостів (Казки Буковини..); — За півгодини Микита дістав згоду Прісиних батьків, щоб прислати старостів (А. Кащенко). посила́ти за рушника́ми. Я вже двічі посилав До дівчини за рушниками (Т. Шевченко). ста́вити (станови́ти) на рушни́к (на рушнику́) кого. Одружувати. Без любистку, заговорів — силою тільки власного язика вона не раз і не два зводила докупи роз’єднані серденька, становила на рушнику навіть дітей кровних ворогів (Л. Яновська). ста́ти / става́ти на рушнику́, перев. з ким. Взяти шлюб, одружитися. — Ми дякували, а він: “Що мені з такої дяки? Тоді мені подякуєте, як на рушнику з вашою кралею стану” (П. Куліш); Отак воно велося до Покрови, а тоді й до церкви пішла Пріся та, на рушник ставши, взяла з Микитою чесний шлюб (А. Кащенко); (Химка:) Усі бачили, сам Бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали, шлюб приймали… (Панас Мирний); на рушничку́ ста́ти. Допоможи, Боже, на рушничку стати. Тоді не розлучать ні батько, ні мати (Укр.. пісні..); Пошли, Боже, нам з тобою на рушничку стати (Л. Глібов). на рушники́ ста́ти. Не зглянулись, як ще місяць злетів, коли ми з Марією на рушники стали (І. Муратов); — Миколо, Миколочко любий, я не знаю, чого ти хочеш…— Привітної усмішки,— шепотів козак, не випускаючи плечей удови ..— І ходімо до церкви, станемо на рушники (М. Лазорський).

найдено в "Словнику синонімів Вусика"

Втиральник, втиральничок, набожник, полотенечко, полотенце, рушничок, утиральник, утиральничок

Фразеологічні синоніми: весільний рушник; вишиваний рушник; вінчальний рушник; рушник на покуті (над образами)

Народні обряди з рушниками: брати рушники (сватати); вернутися з рушниками (т.с.); вишивати рушники (збирати придане); готувати рушники (т.с.); перев'язувати (пов'язувати) рушником; подавати рушники; посилати за рушниками; присилати людей за рушниками; рушники дбати (придане); ставати на рушники; ставати на рушнику; ставати на рушничку

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо.

••

Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден.

2) Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Рушники дбати.

••

Ставати на рушнику (на рушники) заст. — брати шлюб, одружуватися.

найдено в "Літературному слововживанні"

РУШНИК – РУЧНИК

Рушник, -а. Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної і т. ін.) для витирання (обличчя, тіла, рук, посуду тощо); шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом, що використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах тощо.

Ручник, -а. 1. Молоток. 2. Пензель для малювання. 3. Ручний гальмівний важіль в автомашині, тракторі тощо.

найдено в "Полном фонетическом разборе слов"

1) Орфографическая запись слова: рушник
2) Ударение в слове: рушн`ик
3) Деление слова на слоги (перенос слова): рушник
4) Фонетическая транскрипция слова рушник : [ржн'`ик]
5) Характеристика всех звуков:
р [р] - согласный, твердый, звонкий, непарный, сонорный
у у - гласный, безударный
ш [ж] - согласный, твердый, звонкий, парный
н [н'] - согласный, мягкий, звонкий, непарный, сонорный
и [`и] - гласный, ударный
к [к] - согласный, твердый, глухой, парный

6 букв, 4 звук

найдено в "Малом академическом словаре"

-а́, м. обл. Полотенце.

— Не один рушник вымочила горючими слезами. Гоголь, Вечер накануне Ивана Купала.

Валентина придвинула к постели табурет и покрыла его рушником. Катаев, Катакомбы.

[Майор] рассматривал иконы, заполнявшие угол и украшенные расшитыми рушниками. Леонов, Взятие Великошумска.

Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Энциклопедии моды и одежды"

(укр.), Ручник (бел.) - полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или вытканным узором.

Рушниковый головной убор - полотнище, обертываемое вокруг головы (см. Повойник).

(Энциклопедия моды. Андреева Р., 1997)

Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Довгастий шматок тканини (бавовняної, лляної, полотняної і т. ін.) для витирання обличчя, тіла, посуду тощо.
Сталевий (стальний) рушник — довгий лист сталі для піднімання затонулих суден.
2》 Шматок декоративної тканини з вишиваним або тканим орнаментом; традиційно використовується для оздоблення житла, в українських народних обрядах і т. ін. Рушники дбати.
Ставати на рушнику (на рушники) заст. — брати шлюб, одружуватися.

найдено в "Морфемном разборе слова по составу"

корень - РУШ; суффикс - НИК; нулевое окончание;
Основа слова: РУШНИК
Вычисленный способ образования слова: Суффиксальный

∩ - РУШ; ∧ - НИК; ⏰

Слово Рушник содержит следующие морфемы или части:

¬ приставка (0): -
∩ корень слова (1): РУШ;
∧ суффикс (1): НИК;
⏰ окончание (0): -

найдено в "Орфографическом словаре русского языка"

(2 м), Р. рушника/; мн. рушники/, Р. рушнико/в

Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Формах слова"

рушни́к, рушники́, рушника́, рушнико́в, рушнику́, рушника́м, рушни́к, рушники́, рушнико́м, рушника́ми, рушнике́, рушника́х (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») . Синонимы: полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

рушни́к

[рушник]

-ни^ека, м. (на) -ни^еку, мн. -ни^еки, -ни^ек'іў

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родуполотенце сущ. ср. рода

найдено в "Русском словесном ударении"

рушни́к, -а́
Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Этнографических терминах"

(укр.), ручник (бел.), полотенце у восточных славян, обычно с вышитым или тканым узором.Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Українсько-англійському словнику"

Towel

рушник для посуду — dishcloth

рушник на валку — roller-towel, jack-towel

найдено в "Русском орфографическом словаре"

рушн'ик, -'а (полотенце)

Синонимы:

полотенце, рушничок, утиральник, утирка, ширинка

найдено в "Архітектурі і монументальному мистецтві"

Вертикальна різьблена дерев'яна смужка з узорним кінцем над фасадною стіною, торцями колод. Прикриваючи стик причелин, широко застосовувалася у дерев'яному теслярстві.

найдено в "Ударении и правописании"

Ударение в слове: рушн`ик
Ударение падает на букву: и
Безударные гласные в слове: рушн`ик

найдено в "Українсько-польському словнику"

[rusznyk]

ч.

ręcznik

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阳】 毛巾, 手巾; 洗碗布, 抹布

◇ Присилати за рушниками 求婚

найдено в "Полной акцентуированной парадигме по Зализняку"

рушни'к, рушники', рушника', рушнико'в, рушнику', рушника'м, рушни'к, рушники', рушнико'м, рушника'ми, рушнике', рушника'х

найдено в "Большом русско-украинском словаре"