ПУ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до пусти́ти.
Пущений на волю старець радісно закульгав (Я. Качура);
Побувавши в одному [кінофільмі], він устиг ще на останній сеанс другого, причому помітив, що виходячи після закінчення фільму до фойє з достатньою швидкістю, можна ще оглянути всю публіку, яка має бути зараз пущена на останній сеанс (В. Підмогильний);
З лісу – верстов за дві од них – вже вилітав на шлях чийсь пущений галопом загін з чорним прапором на передній тачанці (О. Гончар);
Здається, що ті робітники з інжекторами, з дрючками самі замінились у часті якоїсь здоровезної машини, що, добре пущена, рівно, невпинно та невблаганно посувається вперед (М. Коцюбинський);
Озлобленою рукою пущений камінь вдарив прямо у висок, князь повалився без стогону (Г. Хоткевич);
Камінь пущений згори, котився нестримно вниз (Б. Лепкий);
Ракетами, пущеними з катапульти, Летіли серця наші в роки майбутні (І. Муратов);
Люто засичали стріли, пущені на скаку воями в купу ворогів (О. Бердник);
Зарокотали баси, вторячи, підтримані баритонами й тенорами, а голосний альт, єдиний, високий, дзвенів і ріс у небо, як пущена ракета (Б. Харчук);
Зазначте, що помилково вона [повість] пущена тілько за одним моїм підписом (Панас Мирний);
Містечко се було зруйноване дощенту, спалене й пущене на вітер (Д. Мордовець);
В 1932 р., разом з іншими гідроелектростанціями країни, була пущена на Дніпрі Дніпровська гідроелектростанція (із журн.);
Розігнута врешті спина, пущена вільно рука, ще злегка тремтяча од цілоденного напруження (М. Коцюбинський);
Забуто всі спірки та сварки, .. навіть прощено замахи на покалічення та пущену кров (Ю. Смолич);
// пу́щено, безос. пред.
Він навіть їздив у город, хотів одвідати Зінька в тюрмі, ходив до слідчого, прохав, – не пущено (Б. Грінченко);
– Всі засоби переправи негайно було пущено вниз по воді (Ю. Яновський);
Пущено комбайна на плантації .. почорнілих соняшників, які ще, здається, недавно так буяли (О. Гончар);
У той лоток пущено гірський потік, що стікав колись невеличким водопадом у річку (П. Колесник);
Малинові дивани і крісла – наче їх не становлено, а з жмені пущено: одне до вікна одсахнуто [відсунуто], одне убік, друге знов у другий бік (Марко Вовчок);
Стоїш ти й досі в мене перед очима, добра душе Товкачу, у твоїй веселій поставі, з твоєю стриженою головою, що тільки ззаду пущено патли (П. Куліш);
– Може доб'юся до панича, скажу йому: що це на нас таку напасть пущено? (Панас Мирний).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до пустити. || пущено, безос. присудк. сл.