ПЕТРІ́ВОЧКА, и, ж.
1. Пестл. до Петрі́вка.
– Тоді твою, доню, проклинала долю – В Петрівочку – мала нічка, а я й колихала (П. Чубинський);
// нар.-поет. Постійний епітет на означення ночі у Петрівку.
Мала нічка-петрівочка, я всю ніч не спала, Всю нічку не спала, тебе колихала (з народної пісні);
Петрівочка-нічка тепленька, ясненька. Мов жемчугом [перлами] сипле від місяця, ненько (П. Куліш).
2. Петрівчана пісня.
Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки (Сл. Б. Грінченка).
-и, ж.
1) Пестл. до петрівка. || нар.-поет. Постійний епітет на означення ночі у Петрівку.
2) Петрівчана пісня.