Значение слова "БРОСТЬ" найдено в 16 источниках

БРОСТЬ

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

БРОСТЬ, і, ж.

1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки.

На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.);

Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Леся Українка);

На гілочках береста тільки-тільки заявились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич);

З кімнати було чути, як навколо клена, що викинув корицеві брості, гудуть бджоли (В. Дрозд);

* Образно. А поки в братах зацвітатиме, викидатиме брості любов до музики (з газ.).

2. збірн. Гілки, зелень на дереві.

Вікові дуби стоять понад молодою бростю (І. Франко);

Мостила мости з зеленої брості, Сподівалася матері в гості (П. Чубинський);

Виспівує [шпак] – аж гілка в брость береться і тим шпачиним співом зацвіта (В. Стус);

– А вдома в нас, на Україні, .. напевно, вже й дерева вкрились бростю (Василь Шевчук).

3. діал. Гроно, кетяг.

Вітер шумів листям дуба і гойдав багряні брості горобини (А. Шиян);

На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

БРУ́НЬКА (зачаток листка, квітки, пагона), БРО́СТКА рідше, БРОСТЬ перев. збірн., ЗА́БРОСТЬ діал.; ПУ́П'ЯНОК (звичайно квітки); БУТО́Н (квітки). На гілочках береста тільки-тільки з'явились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Ю. Смолич); Хай розкаже (пролісок), що вчуває, Пробиваючись, трава, У якому дивуванні Кожна бростка ожива (О. Олесь); Сад відцвів, на рідколисті черешень зеленіли грона зав'язі, з яблуневого галуззя де-не-де поглядали перші пуп'янки (В. Логвиненко); Ще звечора були самі лише бутони, — На тій коронці сім, там дев'ять, там лишь п'ять. А вранці — тільки глянь! — квітки уже горять (М. Рильський).

КЕ́ТЯГ (КИ́ТЯГ рідше) (скупчення плодів, ягід на одній плодоніжці), ГРО́НО, КІМ'Я́Х, БРОСТЬ. Було все штучно обліплене виноградним листом та кетягами винограду (І. Нечуй-Левицький); Червоний китяг ягід горить як жар (Марко Вовчок); Опадає бузина Гронами додолу (М. Шпак); Звисають на дахи Вишень червоні кім'яхи (І. Муратов); На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (П. Дорошко).

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

БРОСТЬ, і, ж. 1. перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки. На тій яблунці, що в ярку, та й брость є (Сл. Гр.); Дерева ще безлисті, але вкриті бростю, що от-от має розкритись (Л. Укр., III, 1952, 186); На гілочках береста тільки-тільки заявились тверді і холодні ще бруньки, але брость на кінському каштані була вже глейка (Смолич, V, 1959, 646). 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. Мостила мости з зеленої брості. Сподівалася матері в гості (Чуб., V, 1874, 509); Вікові дуби стоять понад молодою бростю (Фр., IV, 1950, 473). 3. діал. Гроно, кетяг. На столах чекають нас давно страви, яблука і винограду брості (Дор., Передгроззя, 1935, 107); Вітер шумів листям дуба і гойдав багряні брості горобини (Шиян, Партиз. край, 1946, 211). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 240.

найдено в "Этимологическом словаре русского языка"

брость
ж. "почка", диал., южн., укр. брость ж., брост – то же, болг. бръ́сI(т) "молодые побеги", сербохорв. бр̑ст – то же, словен. br̀st "почка, побег, лоза", слвц. brost "почки бука".
По-видимому, родственно англос. bréotan, др.-исл. brióta "ломать", д.-в.-н. proʒ ср.-в.-н. broʒ "почка, побег", ср.-в.-н. brosem, broseme, нов.-в.-н. Brosamen "хлебная крошка", а также, возм., лат. frutex "куст, кустарник"; см. Бернекер 1, 90 и сл.; Торп 281 и сл.; Вальде – Гофм. 1, 554; Ван-Вейк, IF 24, 235. Менее убедительна мысль Потебни (РФВ 4, 216) о родстве с борщ. Точно так же следует отклонить сближение с лат. frons "лоб" (см. Петр, ВВ 21, 210).

найдено в "Этимологическом русскоязычном словаре Фасмера"

ж. "почка", диал., южн., укр. брость ж., брост – то же, болг. бръсI(т\) "молодые побеги", сербохорв. брст – то же, словен. brst "почка, побег, лоза", слвц. brost "почки бука".По-видимому, родственно англос. breotan, др.-исл. briota "ломать", д.-в.-н. pro ср.-в.-н. bro "почка, побег", ср.-в.-н. brosem, broseme, нов.-в.-н. Brosamen "хлебная крошка", а также, возм., лат. frutex "куст, кустарник"; см. Бернекер 1, 90 и сл.; Торп 281 и сл.; Вальде – Гофм. 1, 554; Ван-Вейк, IF 24, 235. Менее убедительна мысль Потебни (РФВ 4, 216) о родстве с борщ. Точно так же следует отклонить сближение с лат. frons "лоб" (см. Петр, ВВ 21, 210).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-і, ж.

1) перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки.

2) збірн. Гілки, зелень на дереві.

3) діал. Гроно, кетяг.

найдено в "Словнику мови Стуса"

-і, ж. 1. перев. збірн. Листокові або квіткові бруньки. 2. збірн. Гілки, зелень на дереві. 3. діал. Гроно, кетяг. ...на планеті квітневі брості у глухі барабанять шиби... (Кр:222).

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-і, ж. 1》 перев. збірн. Листкові або квіткові бруньки.
2》 збірн. Гілки, зелень на дереві.
3》 діал. Гроно, кетяг.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

брость 1 іменник жіночого роду листкові або квіткові бруньки; гілки, зелень на дереві збірн.. брость 2 іменник жіночого роду гроно, кетяг діал.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду

найдено в "Словнику з творів Івана Франка"

Брость:

— гілки, зелень на дереві; гроно, кетяг [51]

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 芽; 蓓蕾