ПОСТЕ́ЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до постели́ти.
Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав підошвами по рогожці, постеленій біля порога (Я. Гримайло);
Сидиш у салоні і пишеш листа і знаєш,. що постіль уже постелена, і підеш спати, коли захочеш (М. Коцюбинський);
* Образно. Цілу ніч тривала ця нелегка переправа по хистких сріблястих доріжках, постелених місяцем .. через Дніпро! (О. Гончар);
// посте́лено, безос. пред.
[Прісцілла:] Ходи, ходи, татусю, там для тебе давно постелено (Леся Українка).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до постелити. || постелено, безос. присудк. сл.
[postełenyj]
прикм.
pościelony
Spread, laid