Значение слова "ВІЛЬНО" найдено в 27 источниках

ВІЛЬНО

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВІ́ЛЬНО.

1. Присл. до ві́льний 1, 5–7, 9, 10, 17.

Його думки, що зродились у серці, а зростали в голові, пливли вільно, як прозора течія в зелених берегах, і клались рядками на папері (М. Коцюбинський);

Івана Петровича розповідь повела знову до Енея і його козацької ватаги. Еней теж може перебрести через пекло, щоб вільно піти просторами широкої землі разом з козаками-троянцями (І. Пільгук);

Вона й досі почувала себе героєм дня і трималась занадто вільно й задиркувато (О. Донченко);

Пішли трактори, вільніше стало на подвір'ї (О. Гончар);

Голубів на Горі ніхто не чіпав, не їв, вони .. вільно виводились, зграями літали над зеленою Горою (С. Скляренко).

2. присл. Без почуття пригніченості, тривоги (про душевний стан).

Після шампанського, коли вже всі почували себе напрочуд весело й вільно, розмова цілком втратила офіційний тон, гості поділилися на гуртки (М. Трублаїні);

Юрко засміявся, як сміється людина, котра почувається вільно, невимушено. Схоже на те, що він тут, над загадковим озером, жодної небезпеки не відчував (М. Руденко);

Мотоцикл допомагає почуватися вільно і позбуватися стресів (із журн.).

3. присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових).

Високий випростався, вільно закинув товстий шкіряний чемодан у люк над коридором (Є. Кротевич);

Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Ю. Смолич);

Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою (О. Гончар).

4. пред. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею.

Я рада, що мені трошки вільніше, – вибігла до Прокопа, – стою, розмовляю з ним коло рундука (Марко Вовчок);

– Ну, прощай же, – каже, – Варко! Якщо завтра тобі вільно буде, то я й завтра прийду (Панас Мирний).

5. пред. Дозволено, не заборонено.

Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий? (Біблія. Пер. І. Огієнка);

Що вільно панові, то не вільно Іванові (Номис);

Було їм вільно розмовляти Про всякії свої діла, І думати, і мізкувати – Яка душа, де, як жила (І. Котляревський);

– Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок).

6. у знач. виг., військ., спорт. Уживається як команда перестати стояти струнко або перейти зі стройового на вільний крок.

– Батальйон, стру-ун-ко! – вилетів наперед Чумаченко. – Вільно, вільно, – зупинив його генерал (О. Гончар);

– Товаришу командир! Партизан – боєць 3-го взводу Петро Калина з'явився! – Вільно! Як почуваєш себе, Петрусю? – запитав командир, пильно дивлячись в очі хлопчині (К. Гриб);

Вільно! До осені... Сьогодні завершується весняна призовна кампанія (з газ.).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ЛЕ́ГКО (без фізичного або розумового напруження), ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО. Дорогу не легко здолати: Там ворог, Застави, завали (Л. Нагнибіда); Надя змалку вільно розмовляла по-німецькому і по-французькому (Ю. Смолич).

ЛЕ́ГКО (без труднощів, ускладнень), ПРО́СТО, ВІ́ЛЬНО, ЛЕ́ГІТНО, ДЕ́ШЕВО, ГЛА́ДКО, НІПОЧО́МУ (НІПОЧІ́М) підсил., ДА́РОМ розм., ЗАДА́РМА́ розм., ЗАДА́РОМ розм., НЕДО́ВГО розм., ЗАІ́ГРАШКИ розм., ЗАВИ́ГРАШКИ розм., ГЛАДЕ́НЬКО розм., ЛА́ТВО діал., СПЛО́ХА діал.; ГОЛІРУ́Ч розм. (перев. приступати до якого-небудь діла, справи). На красивого чоловіка дивитись гарно, а з розумним жити легко (прислів'я); Стало так просто й хороше з цією людиною (О. Донченко); Тимко.. пішов заганяти волів, що вільно бродили біля озера (Григорій Тютюнник); — Якось так тихо, так легітно (Г. Колісник); (Касьян:) Озброюйтесь, хлоп'ята, мерщій!.. (Олексій:) Не віддамо себе дешево! (М. Кропивницький); Ну, ми всі держимося того, що ураджено, ..ще й тішимося, що так гладко йде діло (І. Франко); Коваль провів їх батьківським поглядом, подумавши: "Молодість, їй все ніпочому..." (Ф. Бурлака); Ох, і сікли ж його, справді, не раз — не даром йому далося його небажання підкоритись бундючним панам! (Є. Кротевич); Вона пливла просто.. до берега. Там, на твердому ґрунті, вона.. задарма не віддала б свого життя (Ю. Смолич); У нас тепер вітри бувають дуже великі, то воно й простудитись недовго (Леся Українка); — Руки в мене ще й зовсім цупкі — з двома такими, як ти, заіграшки справився б (Є. Кротевич); Таку роботу можна було робити завиграшки (В. Козаченко); Шануй батька і неньку, буде тобі скрізь гладенько (прислів'я); З милю простували рідким лісом, так що якби погоня настигла, то б латво було їх тутечки захопить (О. Стороженко); (Петро:) Ну, батька так сплоха не візьмеш, не на того наскочив! (Панас Мирний); Чом же Тодоська його качалкою не почастує? Адже така була козир-дівка, хлопці голіруч і не приступай! (Дніпрова Чайка).

МО́ЖНА (не заборонено), ДОЗВО́ЛЕНО, ВІ́ЛЬНО. — То вже й словом не можна перекинутися з чоловіком? — невинно знизав плечима Роман (М. Стельмах); Мав Цимбал свої слабості, над якими в Криничках кожному дозволено було потішатись (А. Гончар); Хіба йому не вільно інколи погуляти? (Марко Вовчок).

найдено в "Українській літературній мові на Буковині"

Ві́льно, предик. присл. Можна, дозволено, не заборонено (у поєдн. з інфінітивом). На вість о випадку має начальник контрольного обшару скарбового дібрати собі асесора (начальника громади або жандарма) і сейчас на місци випадку провірити обставини і пересьвідчити ся, чи на підставі приписів службових вільно було ужити оружя чи ні (Б., 1895, 18, 4);● Кождому вільно - кожний має право. Кождому вільно свою рухому річ пустити на ліцитацию, бо нераз таким чином можна єїліпше збути, аніж на торзі (См.-Стоцький, Громада, 21); Не лише самим членам, але кождому вільно складати свої гроші до каси на процент (См.-Стоцький, Порадник, 37-38); Первісного змісту не вільно перемазувати так, щоб єго опісля не мож було прочитати, і стирати не вільно ніколи (Канюк, 1906, 35); В теперішній хвилі не вільно нам зражуватись ніякою дрібницею, не вільно входити в ніякі дрібонькі згляди, а всім треба однодушно і з запалом взятись до роботи, щоб виборче діло довести до гарного кінця! (Б., 1907, 44, 1); Дивна річ, що зрілим і повнолітним громадянам не вільно без повідомленя і дозволу власти та без поліцийної асистенциї говорити о своїх справах, так що навіть посол після довершеного вибору не сьміє без тих формальностий явити ся перед своїми виборцями (Б., 1907, 90, 2); Навіть і тут вільно задемонструвати ad oculos, що церква на Буковині не православна, а волоска, що слово Боже не має ублагородняти серця віруючих, але замаркувати стан посіданя румуньского народу в церкві! (Б., 1909, 81, 1) // пол. wolno - можна, nie wolno - не можна.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

1) Присл. до вільний 1), 5-7), 9), 10), 17).

2) присл. Без почуття гніту, тривоги (про душевний стан).

3) присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових).

4) присудк. сл. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею.

5) присудк. сл. Дозволено, не заборонено.

6) у знач. виг., військ., спорт. Уживається як команда перестати стояти струнко або перейти зі стройового на вільний крок.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

власна назва, імен. сер. родуВильноприслівникВищ. ст. порівн.: вiльний- (присл.) без почуття гнiту, тривоги- (присл.) легко, без зусиль- (присудк.сл.) про наявнiсть у когось часу, не зайнятого працею- (присудк.сл.) дозволено, не забороненосвободновід слова: Вільнавласна назва, імен. жін. родуВильна

найдено в "Лексиконі львівському"

вільно (вольно) можна, дозволено (ст): Тобі не вільно до нас приходити, ти погано діла́єш на нашого Сяся! Щоб більше ноги твоєї тут не було (Авторка); Вправді дівчатам не вільно було лизати макогона, бо “будуть мати лисих мужів”, та у нас не було дівчат, тільки сім хлопців (Богачевський); Як я мала́ десь хотіла сягнути до лямпадки коло образів, то дідо мій все мені казали: “Тобі того не вольно рушити” (Авторка); Зшивати прошу від пунктів в коліні, бо це дуже важне. Не вільно зшивати ні з долини, ані теж з гори рівно, бо це заводить так, що штани крутяться (Повний курс)

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

1》 Присл. до вільний 1), 5-7), 9), 10), 17).2》 присл. Без почуття гніту, тривоги (про душевний стан).
3》 присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових).
4》 присудк. сл. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею.
5》 присудк. сл. Дозволено, не заборонено.
6》 у знач. виг. , військ. , спорт. Уживається як команда перестати стояти струнко або перейти зі стройового на вільний крок.

найдено в "Грінченку. Словарі української мови"

Вільно и вольно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б’ють більно. Ном. № 11057. Не вільно. Нельзя. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 238.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【副】

1) 自由地, 系受拘束地

2) 流畅地, 流利地

2) 宽绰地

2) (用作谓语) 怪…自己…; 活该, 何苦, 谁让…自己…

【惑】 军 (口令) 稍息！

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) freely

2) (легко, без зусиль) easily; fluently, unconstrainedly

вона вільно розмовляє англійською — she speaks English fluently

3) військ. at ease

вільно! (команда) — stand at ease!

найдено в "Українсько-польському словнику"

[wil'no]

с.

Wilno

∗∗∗

[wil'no]

присл.

wolno, nieskrępowanie

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

прислівникВищ. ст. порівн.: вiльний- (присл.) без почуття гнiту, тривоги- (присл.) легко, без зусиль- (присудк.сл.) про наявнiсть у когось часу, не зайнятого працею- (присудк.сл.) дозволено, не забороненосвободно

найдено в "Українсько-російському словнику"

1) нар. свободно; вольно; вольготно; беспрепятственно; невозбранно 2) нар. свободно бегло 3) нар. свободно, просторно 4) (в знач. сказ. с инф.) можно; (чаще) свободен, волен, разг. вольно (кому) 5) межд. воен. вольно

найдено в "Сучасному українсько-англійському юридичному словнику ( І. Борисенка, В. В. Саєнка, Н. М. Конончука, Т. І. Конончук)"

присл freely; (легко) easily; with ease • ~ вздовж борту судна [ком] free alongside ship (FAS) • ~ конвертована валюта freely convertible currency • ~ на борту [ком] free on board (FOB)

найдено в "Приповідках або українсько-народній філософії"

Що вільно попові, то не вільно Іванові.

Попові більше дозволяється і прощається, ніж простій людині.

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ві́льно

[в’іл'но]

присл.

найдено в "Словнику синонімів Караванського"

пр., свобідно, безборонно, легко і всі мож. пох. від ВІЛЬНИЙ; (кому) можна, дозволено; (триматися) як вдома.

найдено в "Українсько-польському словнику (Мар'яна Юрковського, Василя Назарука)"

wolno, swobodnie ~! spocznij! ~ володіти мовою swobodnie władać językiem

найдено в "Орфографічному словнику української мови"