ПОНАГИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось.
Всі ченці, й професори, й митрополит, здається, слухали, понагинавши голови (І. Нечуй-Левицький);
Якби нам оці вишні хто понагинав, а то не достанемо рвати (Сл. Б. Грінченка);
Ще неспілі ягоди низько понагинали зелене гілля і, мов янтар, горіли на сонці (Панас Мирний).
-аю, -аєш, док., перех.
Нагнути що-небудь (про багатьох); нагнути багато чогось.
Дієприслівникова форма: понагинавши