ПОВНОВО́ДНІСТЬ

ПОВНОВО́ДНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. повново́дний. — Так ось яка ти, велика руська ріка, — захоплено думав Василь, вражений широчиною і пов-новодністю Волги (Цюпа, Назустріч.., 1958, 233). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 685.