ЧА́ВКАННЯ, я, с.
Дія за знач. ча́вкати і звуки, утворювані цією дією.
До куреня доносився глухий людський гомін і томлене чавкання чобіт (Панас Мирний);
Дорош ступив кілька кроків і почув під ногами смердюче чавкання гною (Григорій Тютюнник);
Левка доводило до сказу ненажерливе чавкання гітлерівця (І. Цюпа).
-я, с.
Дія за знач. чавкати і звуки, утворювані цією дією.
див. звучання