СВІТ¹, у і заст. а, ч.
1. розм. Те саме, що сві́тло¹ 1.
Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Т. Шевченко);
Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (І. Нечуй-Левицький);
Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Панас Мирний);
Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (М. Рильський).
2. розм. Те саме, що сві́тло¹ 8.
Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (І. Франко);
Вже світ правди прогляда у наше віконце (Панас Мирний);
– Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому. – Зате сина вченого будеш мати. Учення – світ, а невчення – тьма (М. Стельмах).
3. Час перед сходом сонця; світанок.
Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу Божого боялась (Т. Шевченко);
Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Іван Ле).
(1) Пе́ред (над) сві́том – перед світанком.
Розходитись стали мужики уже перед світом – проспівали другі півні (А. Головко);
Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат .. поплентавсь додому (М. Коцюбинський).
◇ Благословля́тися (рідко бра́тися) / благослови́тися (поблагослови́тися, заблагослови́тися) на світ (на день, на світа́нок, на світа́ння) див. благословля́тися;
Виво́дити / ви́вести на світ [я́сни́й] див. виво́дити¹;
Витяга́ти / ви́тягти (ви́тягнути) на світ Бо́жий див. витяга́ти;
(2) Від бі́лого сві́ту до те́мної но́чі – від ранку до вечора; весь день.
По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Панас Мирний);
(3) Від (од) сві́ту до сві́ту – від ранку до ранку.
Чи вбираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Т. Шевченко);
(4) До [бі́лого (Бо́жого)] сві́та, нар.-поет. – до ранку, до світанку.
Ой, десь би то, дівчинонько, Ти з паперу звита, Що ти мене додержала До білого світа (з народної пісні);
Чіпка знявся.., проходив по надвір'ю мало не до світа білого (Панас Мирний);
Може, до хати зайдемо? – Е, ні, не буду колошкати твоїх – нехай сплять до світу Божого (М. Стельмах);
(5) До [са́мого бі́лого] сві́ту – до ранку.
Він без сну сидів усю ніч темну до білого світу (Марко Вовчок);
До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Панас Мирний);
Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (І. Вирган);
(6) До світ со́нця – дуже рано, до ранку.
– Грай, музико! До світ сонця Все проп'ю, щоб люди знали! (П. Грабовський);
За слізьми́ (сльоза́ми, слізонька́ми) [і (й)] сві́ту [бі́лого, Бо́жого] не ба́чити див. ба́чити;
[Ле́две (ще ті́льки)] благословля́ло / благослови́ло на світ див. благословля́ти;
(7) На бі́лий (Бо́жий) світ, зі сл. виходити, виводити і т. ін. – надвір, назовні; на свіже повітря.
Він засів у своєму бліндажі і весь день не виходив на білий світ (О. Гончар);
Катря впала коло тії кам'яної постелі на коліна, розливається слізьми. Ледве я її вивела з тії [тієї] печери на світ Божий (Марко Вовчок);
Не ба́чити сві́ту пе́ред собо́ю див. ба́чити;
(8) Ні (чи) світ ні (чи) зоря́ – дуже рано.
На другий день ще ні світ ні зоря, як одрадяни кинулися до Марининої хати (Панас Мирний);
– Ні світ ні зоря, а Харитон поспішає на рибальство (Ю. Збанацький);
Чи світ чи зоря, вже й повставали (Ганна Барвінок);
Познача́ється на світ (ра́нок) див. познача́тися;
(9) По́ки (до́ки) [й] сві́ту (заст. сві́та) [й (та)] со́нця:
а) (з дієсл. у заперечній формі) ніколи.
Дивувались на шотландську волю І стороннії, чужії люди, Всі казали: “Поки світа сонця, у ярмі шотландський люд не буде!” (Леся Українка);
– Щоб я тебе з Вихорами не бачив, доки світу й сонця... (Григорій Тютюнник);
[Степан:] Не забуду тебе, моя зоре, доки світ сонця! (М. Кропивницький);
б) весь час; вічно.
Казала вона [Марта] мені: – Добре – довіку зостанеться добрим, житиме поміж людьми поки й світу сонця! (Панас Мирний);
Щоб ти ходив, поки світу та сонця! (Номис);
(10) Світ [в оча́х (пе́ред очи́ма)] тьма́риться (темні́є, ме́ркне, му́титься) / потьма́ри́вся (потемні́в, поме́рк, помути́вся):
а) (кому і без дод.) хто-небудь перебуває в стані запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від удару, болю і т. ін.).
В очах йому тьмариться світ. Він бачить засніжену кров на соломі (Л. Первомайський);
Пішов Юріштан. Світ в очах мутився, кров до горла підступала (Г. Хоткевич);
Христю наче хто в груди пхнув, по голові вдарив, світ перед очима потемнів (Панас Мирний);
б) хто-небудь дуже страждає, тужить; комусь надзвичайно важко.
Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина .. Увесь його нескладний світ потьмарився й потонув у скорботі (О. Довженко);
Бігла полем, плакала. Потьмарився світ в очах. На сніп упала, вражена тяжкою звісткою (К. Гордієнко);
Світ потемнів у її [Горпини] очах, .. на серці туга нерозважна, у душі сум темний (Панас Мирний);
(11) Сві́те мій! – уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін.
– Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (І. Нечуй-Левицький);
Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок... Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока... (Марко Вовчок);
(12) Світ [мої́х] оче́й! – пестливе звертання до дорогої людини.
– О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (І. Котляревський);
Мати над вмираючим ридала: – Мій світе білий! Горенько моє! (І. Франко);
(13) Світ на всі чоти́ри ві́три кому – хто-небудь хай іде куди завгодно.
– Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] – світ на всі чотири вітри (І. Нечуй-Левицький);
(14) Світ світа́є – розвидняється; настає світанок.
Ой без милого соловейка і світ не світає (Сл. Б. Грінченка);
Хоч з ха́ти (на край сві́ту) тіка́й див. тіка́ти;
(15) Чуть (ледь, чим, як, рідше ско́ро і т. ін.) світ – дуже рано, на світанку.
– На другий день чуть світ пішов я до опікуна, сказав, що хочу викупитися на волю (О. Кониський);
Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ'яненко);
А завтра ж як світ на степ іти. Та треба ж рано-раненько .. встати (А. Головко);
На другий день, скоро світ зібралися звірі до походу (І. Франко);
Ще й на світ не зорі́ло див. зорі́ти;
(16) Як (мов, ні́би і т. ін.) світ свіну́в кому – хто-небудь відразу здогадався про щось.
Їй зразу як світ свінув – це ж вона і є, та золота грамота! (С. Васильченко).
СВІТ², у і заст. а, ч.
1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт.
Я би наважився твердить... що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (М. Зеров);
Походження світу.
2. Окрема частина всесвіту.
Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Леся Українка);
Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (з публіц. літ.);
[Яків (замріяно дивиться на небо):] Піду я. Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (М. Зарудний).
3. Земна куля, Земля з усім, що на ній є.
Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Леся Українка);
Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (О. Довженко);
// Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину.
Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини – приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (М. Коцюбинський);
– Без тебе мені світ – не світ і люди – не люди! – крізь плач скрикнув він (Панас Мирний);
Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (О. Гончар);
Перед тобою світ – великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (М. Рильський);
// Оточення – суспільство, люди.
– Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Панас Мирний);
Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (З. Тулуб);
Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (О. Довженко).
4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками.
[Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі, – ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Леся Українка);
Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (з публіц. літ.);
Першим у знаменитому списку греків семи чудес античного світу вважалися піраміди Гізи (з наук.-попул. літ.);
Античний світ.
5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи.
Фізика відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (з наук.-попул. літ.);
Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Іван Ле);
Весна мене бентежить, будить, кличе у зелен-світ (Василь Шевчук);
// Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину.
Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (з газ.);
Світ звуків;
Світ барв;
// Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.).
Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (з публіц. літ.);
Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього – виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (І. Багмут);
Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (М. Стельмах).
6. Певна галузь, сфера діяльності людей.
Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати – і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (О. Гончар);
// Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін.
– Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Ю. Смолич);
Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції “Вісті” (О. Довженко);
Отой невидимий кордон, що відділяв злодійський світ від незлодійського відкраював добру половину камери (А. Дімаров).
7. Обмежене коло людей, що складає вищий, як правило, привілейований прошарок у суспільстві.
– Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (І. Нечуй-Левицький);
Два роки .. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (М. Стельмах).
Виво́зити / ви́везти в світ див. виво́зити;
Видава́ти / ви́дати в світ див. видава́ти;
Виїжджа́ти (ї́здити) в світ див. виїжджа́ти;
(1) Віртуа́льний світ:
а) уявний, примарний світ.
Головна мета спеціальних політтехнологій – створення ілюзорності буття й відхід від реальності у віртуальний світ (з публіц. літ.);
б) неіснуючий насправді, створений за допомогою спеціальних комп'ютерних програм.
За допомогою технічних засобів створювався віртуальний світ фіктивних речей, якими ставали ілюзіоністичні зображення (з наук. літ.);
Нема́ (нема́є) на сві́ті див. нема́;
Нудьгува́ти сві́том див. нудьгува́ти;
(2) Об'єкти́вний світ – те саме, що Об'єкти́вна реа́льність (ді́йсність) (див. реа́льність).
Порівняння – це такий логічний прийом, за допомогою якого встановлюються схожість і відмінність предметів, явищ об'єктивного світу (з навч. літ.);
Переплу́тати все [на сві́ті] див. переплу́тувати;
Поя́ва на світ див. поя́ва;
Пуска́ти / пусти́ти на світ див. пуска́ти;
Сто́рони сві́ту див. сторона́;
(3) Твари́нний світ – сукупність усіх видів тварин на відміну від рослин.
Тваринний світ морів Тихого океану багатший, ніж Північного Льодовитого океану (з навч. літ.);
Фауною називають видовий склад тваринного світу певної території – країни або області (з наук. літ.);
Части́ни сві́ту див. части́на;
(4) Я́дерний світ – сукупність ядерно залежних одна від одної держав, відносини між якими будуються з урахуванням наявності у них ядерної (або реальної можливості її появи) зброї.
До суб'єктів ядерного світу як правило відносять: ядерні держави (США, Росія, Великобританія, Франція, Китай); “молоді” ядерні держави (Індія, Пакістан); тіньові ядерні держави (Ізраіль); порогові ядерні держави (Іран, Північна Корея) (з наук. літ.).
△ Вісь сві́ту див. вісь;
Геліоцентри́чна систе́ма сві́ту див. систе́ма;
Геоцентри́чна систе́ма сві́ту див. систе́ма.
◇ (5) [Аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] кому, у кого і без дод.:
а) хто-небудь відчуває головокружіння від утоми, хвороби, болю і т. ін.; комусь погано.
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко);
Лежить наша Тетяна, вернеться їй світ (Ганна Барвінок);
На мить світ закружляв перед ним, і він наче втратив притомність (Ірина Вільде);
// відчувати запаморочення.
– Як махоне він мене в один висок! а далі повернувся та в другий! .. — так мені світ і закрутився... (Панас Мирний);
“Будеш зоставатися висіти рівно один місяць” – звідкілясь долинуло, і одразу завертівся світ, хутчіш і хутчіш, як суховій у степу, сліпучий блиск, сліпучий біль (Ю. Яновський);
Неборакові відразу світ замакітрився (І. Франко);
Пожовкло в Мотрі в очах, заколихався світ, пішло все ходором (Панас Мирний);
Куля пробила ногу вище коліна, в очах почорніло, світ пішов обертом (Іван Ле);
б) хто-небудь втрачає здатність чітко мислити, правильно сприймати дійсність через сильне хвилювання, радісні чи сумні події.
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний);
[Красовська:] Тут своя оказія, просто аж світ в очах макітриться, а вона ще з якимись там спектаклями! (Олена Пчілка);
Сидів близько, говорив пошептом [пошепки], а в Марусі завертівся весь світ перед очима (Г. Хоткевич);
Оженився – зажурився, аж світ замакітрився (прислів'я);
Розстрілювали чи й так штовхали [людей фашисти] з кручі в прірву. Володя відчув, як світ йому .. пішов обертом (Іван Ле);
Синова відповідь приголомшила Лукерку Василівну. Аж білий світ пішов перекидьки перед очима у неї (І. Сенченко);
У Галі світ в очах пішов ходором, і товстою дерев'яною ложкою увірвала вона з усієї сили Василя по гуластому носі (Панас Мирний);
в) хто-небудь сп'янів.
[Вельцель:] Йому досить одну чарочку випити, щоб уже й світ замакітрився (Леся Українка);
[Іван (до Семена і Одарки):] А як трапиться у вас зайвий карбованець, ви й пришліть його мені, я зараз вип'ю, щоб світ мені замакітрився (М. Кропивницький);
[Аж (хоч, геть)] на край сві́ту (сві́та, рідко землі́), див. край¹;
(6) [Аж (як, мов, ні́би і т. ін.)] світ [вго́ру] підня́вся – у кого-небудь поліпшився настрій, самопочуття і т. ін.
Ясна річ, світ йому вгору піднявся, коли вздрів .. постаті козацтва (О. Ільченко);
Ївзі неначе світ піднявся! Віддихнувши трошки після сліз, пішла за жандармом (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене, рідна матінко! (Марко Вовчок);
Баламу́тити сві́том див. баламу́тити;
Ба́чити / поба́чити [бага́то (нема́ло)] сві́ту (світи́) див. ба́чити;
Бі́гати світа́ми див. бі́гати;
(7) Бі́лий (Бо́жий) світ:
а) життя у всіх його формах і виявах.
Товаришів моїх немає. Давно від голоду й біди у білий світ із цього гаю ми розійшлися, хто куди... (В. Сосюра);
Залишилась вона сама в старій глиняній хаті, сама на білому світі (Є. Гуцало);
Уточнив батько. – Зараз тобі й під білим світом кращої немає. Але мине час і все зміниться (О. Сизоненко);
Защебече [соловейко] на калині – Ніхто не минає. Мов батько та мати, Розпитують, розмовляють, – Серце б'ється, любо... І світ Божий, як Великдень (Т. Шевченко);
б) все навколишнє.
Вогнисті блискавиці впилися в очі, змели сонце, синє дивоколо, весь білий світ (О. Бердник);
(8) Ва́литься світ – все навкруги руйнується, гине.
Господь – мій захист, моя сила, Готова поміч в кожній долі, Хай світ валиться – не боюся, Хай гори проваляться в море (І. Франко);
Не думати про ніщо, відпочити хвилину. Він же не сталь. Такий вік. Стільки праці за ним. Спокою, хоч хвилину спокою! Нехай валиться світ! Стільки літ, стільки турботних літ... (Б. Лепкий);
Світ валиться остаточно для людини тоді, коли валиться внутрішній світ, коли людина починає погано ставиться до внутрішнього “Я” (з наук.-попул. літ.);
Ви́вести у [широ́кий] світ (у [широ́кі] світи́) див. виво́дити¹;
Ви́йти (ви́дряпатися) з то́го́ сві́ту див. вихо́дити;
Випуска́ти (пуска́ти) / ви́пустити (пусти́ти) в світ див. випуска́ти;
Виряджа́ти в світ див. виряджа́ти;
Ви́хід у світ див. ви́хід;
Ви́ходець з то́го́ сві́ту див. ви́ходець;
Вихо́дити / ви́йти в світ див. вихо́дити;
Віді́рваний (відрі́заний) від [бі́лого] сві́ту див. віді́рваний;
Відпра́вити (спрова́дити, рідко відпрова́дити) / відправля́ти (спрова́джувати, рідко відпрова́джувати) на той світ див. відправля́ти;
Відпра́витися на той світ див. відправля́тися;
Відрива́ти (відрі́зувати, відріза́ти) / відірва́ти (відрі́зати) від сві́ту див. відрива́ти¹;
Від сотворі́ння сві́ту див. сотворі́ння;
Волочи́тися по сві́ту див. волочи́тися;
Все на сві́ті див. весь¹;
Ганя́ти ві́тер по ву́лицях (по сві́ту) див. ганя́ти;
(9) Грі́шний світ, заст. – навколишнє середовище, земне життя в усіх його проявах.
Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (М. Коцюбинський);
Він уже встиг .. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (М. Стельмах);
(10) До́ки світ стої́ть – вічно, завжди; Дури́ти сві́том (світ) див. дури́ти;
Забува́ти / забу́ти про все [на сві́ті] див. забува́ти;
Зав'яза́ти / зав'я́зувати світ (рідко сві́ту, вік, ві́ку) див. зав'я́зувати;
Заганя́ти / загна́ти в домови́ну (в труну́, в моги́лу, до моги́ли, у гроб, у гріб, на той світ і т. ін.) див. заганя́ти¹;
Займа́тися (рідко заво́дитися, здійма́тися) / зайня́тися (рідко здійня́тися) на світ (на зорю́, на день і т. ін.), див. займа́тися²;
Заклина́ти Бо́гом (усі́м святи́м [на сві́ті]) див. заклина́ти;
Закрути́ти світ див. закру́чувати;
Замакі́трювати / замакі́трити го́лову (світ) див. замакі́трювати;
Заступи́ти світ див. заступа́ти;
Зво́дити (зганя́ти) / звести́ (зігна́ти) зі сві́ту див. зво́дити;
Згла́дити / згла́джувати зі сві́ту (сві́та) див. згла́джувати;
Згла́дитися зі (зо,
з) сві́ту (сві́та) див. згла́джуватися;
Згуби́ти з сві́ту (з сві́та) див. згуби́ти;
Зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (рідко зі сві́та) див. зжива́ти;
Зника́ти (щеза́ти) / зни́кнути (ще́знути) зі сві́ту див. зника́ти;
З'явля́тися (появля́тися) / з'яви́тися (появи́тися) на світ див. з'явля́тися;
(11) [І (аж, на́че)] світ поши́ршав (роз'ясни́вся, попросто́рішав) кому – хто-небудь відчув радість, полегкість через приємні події, обставини і т. ін.
Я така вбога і безталанна дівчина, .. а він – Боже! Яким поглядом мене охрестив! Мов королівну. Мені наче світ поширшав (Ганна Барвінок);
– Мені аж світ роз'яснився, як я його [Михайла] побачила! – тягла вона [мати] дальше (О. Кобилянська);
[Домаха:] Ось бач, жива зосталася й діждалася-таки, що й світ мені попросторішав (Л. Яновська);
[І] на краю́ сві́ту див. край¹;
[І] на світ [бі́лий (Бо́жий)] не диви́вся б див. диви́тися;
(12) [І] світ [Бо́жий (бі́лий)] не ми́лий (не лю́бий) кому – хто-небудь зневірився, відчув байдужість до всього, відразу до життя; комусь не хочеться жити.
Одного часу став мені світ не милий. Так мені тяжко, так мені було важко, наче ота скеля лягла на мої груди (І. Нечуй-Левицький);
Видно, Устим Сидорович за ним, за Степанком, сумує, от йому й світ не милий (Ю. Збанацький);
І звідки батько завжди знав, чого тобі хочеться? Не питаючи, зробить саме те, без чого тобі світ не милий саме цієї миті (О. Сизоненко);
Всього надбав, роботяга, Та не придбав долі! Талану того святого... Світ Божий не милий (Т. Шевченко);
– І ти, Жданку, моя оберега! Ти моя доля і мій світ ясний! А без тебе і світ білий буде мені не милий! (В. Малик);
Без тютюну та пороху козакові і білий світ не милий (В. Чемерис);
(13) І світ не роди́в тако́го (тако́ї) – про дуже погану людину.
[Кармелиха:] Бувають недобрі пани, скрізь на їх [них] люди нарікають, а такого ката, як цей панич, мабуть, і світ не родив (С. Васильченко);
(14) [І] світ [ніко́ли] не ба́чив (діал. не вида́в, не ви́дів):
а) незвичайний; такий що дивує, вражає своєю рідкісністю.
– Мовчіть! .. Ми вам дамо таке, що світ не бачив – два червінці (О. Довженко);
// який відрізняється від інших, особливий.
Хлопці шкварили на своїй території “Яблучко” з такими алюрами й кониками, яких світ ніколи не бачив (І. Микитенко);
б) ніколи не було, не траплялося.
Виймав з портфеля експонати І тут же всім під носа пхав, До хрипоти кричав, тлумачив, Що ліпших цяцьок світ не бачив! (С. Олійник);
І тепера [тепер] здається тобі, що вже й світ не видав стільки муки, скільки ти від народу прийняв за свої великомудрі науки (Леся Українка);
в) (зі словоспол. такий, яких (як, що).) уживається для підкреслення вищої міри якості, властивості (перев. негативної).
Був [перекладач] такий проноза, яких світ не бачив (Ю. Збанацький);
Ой, горе! Хто б говорив! Уже таких відьом, таких нехлюй, як ти, світ не видав! (Леся Українка);
[Батько] її узяв другу жінку. Та не жінку, а відьму, .. що такої й світ не видів [бачив] (Г. Хоткевич);
Іти́ (йти) / піти́ (пода́тися) у [широ́кий] світ (в світи́, в світа́) див. іти́;
Іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ див. іти́;
Іти́ / піти́ з [цього́ (сього́)] сві́ту див. іти́;
Іти́ / піти́ світ за́ очі див. іти́;
Кіне́ць сві́ту див. кіне́ць¹;
Кля́сти́ на чім (на чо́му) світ стої́ть див. кля́сти́;
Лиша́ти / лиши́ти світ див. лиша́ти;
Ма́ятися по сві́ту (на сві́ті) див. ма́ятися;
(15) Наба́читися сві́ту (д) див. поба́чити;
(16) На бі́лому (бі́лім) сві́ті – на землі, серед людей.
Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Л. Глібов);
(17) На весь світ:
а) (зі сл. кричати, верещати і т. ін.) несамовито.
Вона кричала на весь світ (з усн. мови);
б) (зі сл. розносити, розголошувати, розтрубити і т. ін.) усім.
То не була ненароком пущена чутка [про волю], перехоплена лакеями від своїх панів і рознесена .. на увесь світ (Панас Мирний);
Коли б мені така відповіла взаємністю, то я на весь світ розтрубив би... – А він удає з себе байдужого (О. Гончар);
(18) На то́му (тім) сві́ті – померти.
– Друга зустріч – Ванька Вороного .. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, – живе, стара гвардія!.. (В. Речмедін);
Недавнечко ж синка поховав... Ех, це вже його шоста дитина на тім світі (А. Тесленко);
(19) На чім (на чо́му) [ті́льки] світ стої́ть:
а) (зі сл. ла́яти, кля́с́ти, проклина́ти і т. ін.) не стримуючись, не соромлячись у виразах; дуже.
Лає [Олекса] панів на чім світ стоїть. Так клене часом (Г. Хоткевич);
Проклинаючи на чім світ стоїть і таку їзду, .. Мирон почав припасовувати домкрата (Ю. Збанацький);
Дрібцює Марія .. й кляне ту війну осоружну на чім тільки світ стоїть (Є. Гуцало);
б) (зі сл. обма́нювати, бреха́ти і т. ін.) безсоромно.
Джмелика тримали далі. На слідстві він брехав на чім світ стоїть, міняв показання, плутав, викручувався (Григорій Тютюнник);
в) (зі сл. крича́ти, вереща́ти і т. ін.) несамовито.
В другім .. каравані Піджарьовали [піджарювали], як у бані, Що аж кричали [грішники] на чім світ (І. Котляревський);
Безбоязно підбігала тоді вона до Кирила Івановича і кричала на чім світ стоїть (Панас Мирний);
Баба верещала на чім світ стоїть. Пущена по екзекуції на свободу, кидала горшками, ножем (Г. Хоткевич);
Не ба́чити сві́та див. ба́чити;
Не ба́чити сві́ту [бі́лого (Бо́жого)] див. ба́чити;
(20) Не близьки́й (дале́кий) світ – дуже далеко.
[Прочанин:] Світ не близький мені додому йти. Я з Галілеї (Леся Українка);
– Не близький світ, – озвалась Килина, – аж до столиці. Я питала панотця, каже: наказний гетьман Полуботок їхав берлиною аж чотири з половиною тижні. – Ото! – здивувався не на жарт пан Павло. – Далеченько... далі, як до Туреччини (М. Лазорський);
– Баба Марійка усяк її [Поночівну] од тої мандрівки відговорювала: “Це ж не близький світ, не скраю живемо, а, вважай, через усе село пробиратися” (В. Дрозд);
Небоже, їдь ти, мабуть, у Новосельці. Далекий світ, щоправда, але байдуже. Візьмеш моїх пару коней (С. Добровольський);
Не бу́де на сві́ті див. бу́ти;
(21) Не від сві́ту цьо́го – той, хто має незвичайні властивості або своєю поведінкою і вчинками викликає здивування.
Кеша вирішив пробити собі шлях у велику науку, він зробив ставку на Розума. Той був трохи не від світу цього (М. Ю. Тарновський);
А вона не боїться смерті – Душа її вже давно живе у квітах – Червоно, жовто, синьо, бузково, біло, солодко, дико – як не від світу цього (Г. Тарасюк);
Усяких гіпнотизерів, телепатів, екстрасенсів, парапсихологів я завжди вважав людьми не від світу цього (із журн.);
Не жиле́ць (не жите́ць) [на [цьо́му] сві́ті] див. жиле́ць;
Нема́ (нема́є) того́ в (на) сві́ті, чого́ [б] не... див. нема́;
Не пока́зувати на світ див. пока́зувати;
(22) Ні в сві́ті – нізащо, ні в якому разі.
– Як бог милує? – пита було в неї мати. – Сама живу, – одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Марко Вовчок);
Ніза́що в (на) сві́ті див. ніза́що;
Ні за я́кі ска́рби́ [в сві́ті] див. скарб;
Ніко́ли в сві́ті (в житті́) див. ніко́ли;
(23) Нія́ким сві́том, діал. – ні за яких обставин.
Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Л. Мартович);
(24) Нови́й світ – америка (на відміну від Старого світу — Європи, Азії, Африки).
У Новому світі були свої закони (з газ.);
Ну́ди́ти / зану́ди́ти [бі́лим] сві́том див. ну́ди́ти;
Обгля́нутися по сві́ті див. обгляда́тися;
Переверну́ти [весь] світ див. переверта́ти;
Перейти́ світ див. перехо́дити;
Переста́витися (переступи́ти) на той світ див. переста́витися;
Піти́ в старці́ (старця́ми, ста́рцем) [по сві́ту (в світи́)] див. піти́;
Піти́ / погна́ти світ за́ о́чі (за очи́ма, у світ, світи́ і т. ін.) див. піти́;
Піти́ широ́ким сві́том див. піти́;
Поба́чити (повида́ти) сві́та (сві́ту, світ) див. поба́чити;
Поба́чити світ див. поба́чити;
Позаго́нити (позаганя́ти) на той світ див. позаганя́ти;
Позво́дити на той світ див. позво́дити;
Покида́ти / поки́нути бі́лий (цей) світ див. покида́ти;
Попону́ди́ти сві́том див. попону́ди́ти;
По сві́ту (по землі́) ходи́ти див. ходи́ти;
Потекти́ світа́ми див. потекти́;
(25) По (у) [всіх (широ́ких, дале́ких)] світа́х :
а) скрізь; у багатьох місцях.
Не вагалась пані: .. поїхала з дорогою дитиною по світах (Дніпрова Чайка);
Дядьки оповідають – Володько слухає... Олійник – що був “по світах”, у Києві, в Одесі, десь там на шахтах вугіль копав, а після у Києві у якихсь там панів “за дворника состояв” (У. Самчук);
Зібравши всю волю, вміння прикидатись, набуте за довгі роки блукань по світах, він раптом випростався, .. заговоривши французькою мовою (О. Довженко);
– Якби не та панщина, .. і я не тинявся б у світах (І. Нечуй-Левицький);
– Я ж би тую Україну кругом облітала, я ж би свого миленького в світах пізнавала (Б. Грінченко);
Хоч і не був Василько по широких світах, зате певний: ніде немає більшої краси за зелену Верховину (І. Чендей);
Чомусь на вечорі було більше дівчат.. Чи то недавня тяжка війна порозкидала юнаків по краю і по далеких світах, чи то дівчата першими стали до нової роботи (Т. Масенко);
[Оксана:] Сяя повісилась на шию копитанові [капітанові], захотіла разом панею бути; таскалась з ним по усьому світу і дитину добула! (Г. Квітка-Основ'яненко);
б) у незнані, невідомі місця; далеко.
Віщувало серце, – не втримати його [сина] в хаті, знову гайне по світах (О. Гончар);
Появля́тися / появи́тися на (в) світ див. появля́тися;
Приво́дити / привести́ на світ [Бо́жий] див. приво́дити;
Прийти́ / прихо́дити на (у) світ (в життя́) див. прихо́дити;
Прихили́ти не́ба (со́нце, світ і т. ін.) див. прихиля́ти;
Прожи́ти на сві́ті див. прожива́ти;
Проси́тися на світ див. проси́тися;
Проща́тися / розпроща́тися (попроща́тися) з життя́м (з [бі́лим] сві́том) див. проща́тися;
Пуска́ти / пусти́ти в світ (в лю́ди) див. пуска́ти;
Пуска́ти / пусти́ти по сві́ту (по ми́ру) див. пуска́ти;
Пусти́ти (з то́рбою) з торба́ми [по сві́ту] див. пуска́ти;
Розві́ятися по сві́ту (по сві́ті) див. розвіва́тися;
Розв'яза́ти світ див. розв'я́зувати;
(26) Розв'я́зується / розв'яза́вся світ для кого, рідко – хто-небудь стає щасливим, позбувся душевних мук.
Марині стало і в хаті веселіше, і на серці легше, неначе світ задля неї вдруге розв'язався (І. Нечуй-Левицький);
Розлучи́тися зі сві́том (з життя́м) див. розлуча́тися;
Сві́та не вида́ти див. вида́ти;
(27) Сві́та не ви́дко (д) див. ви́дно;
(28) Світ [бі́лий] закри́вся (замкну́вся):
а) (кому, і без дод.) хто-небудь помер, загинув.
Замахнувся він... Та раптом все навколо застогнало. Світ закрився (О. Гуреїв);
Тільки раз хвостом майнула, Наздогнала, проковтнула Бідолаху [Івана] риба-кит, І йому замкнувся світ (Л. Первомайський);
б) (для кого, кому і без дод.) хто-небудь втратив інтерес, став байдужим до життя.
– Тепер сказала [Галочка], – усе покончила [покінчила]. Закрився для мене білий світ (Г. Квітка-Основ'яненко);
Тут їй тоді й світ замкнувся. В тітки тепер живе (О. Гончар);
(29) Світ [догори́ нога́ми] переверта́ється (перекида́ється) / переверну́вся (переки́нувся) – усе змінюється на протилежне, стає іншим.
Дивна тітка! Тут світ догори ногами перевертається, а їй все це в “печінках” сидить... (Олесь Досвітній);
– Кар-ра Божа! – хрестяться тепер побожні люди. – Світ перекидається догори ногами (П. Козланюк);
Зовсім світ перевернувся: .. Кривда всюди на покуті, А Правди чортмало (з переказу);
– Ковалиха сплеснула руками: – Людоньки! Світ перевернувся... Не бабуся онука, а онук стару до хати заганяє (С. Журахович);
З'явилася фаланга молодих здібних людей... З'явилися свіжі голоси, залунали нові мелодії... Чудесно! Хоч світ тим часом від цього й не перевернувся, як то здається деяким гарячим головам (М. Рильський);
(30) Світ зав'я́зується / зав'яза́вся кому – хто-небудь стає нещасним (перев. у зв'язку з невдалим одруженням).
– Доню, Галочко! Коли так, іди за Миколу! – Добре, панотченьку, – разом сказала Галочка, а на серце мов кусок льоду впав, бачачи, що усе ближче, усе ближче зав'язується їй світ (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Що ж тут здається, коли це правда. Ось побачиш, коли ти придбаєш таке добро, то й тобі світ зав'яжеться (М. Івченко);
(31) Світ замали́й кому – комусь хочеться волі, простору, активного, діяльного життя.
Цей світ – хмільної пісні полотно, митцеві замалий – для теслі завеликий (Б.-І. Антонич);
– Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся. – І коли вже ти вгомонишся? – Прискіпується стара. – Голова біла, а йому світ замалий (С. Журахович);
(32) Світ за́ очі, зі сл. піти, побрести, побі́гти і т. ін.:
а) не вибираючи шляху, напряму, без певної мети і т. ін.
Шевченко .. пройшов на вулицю і побрів світ за очі (З. Тулуб);
Обличчя поліцая пересмикнула посмішка, вірячи й не вірячи, він ступнув назад, потім скочив у кущі й, петляючи, побіг світ за очі (М. Стельмах);
Горобчик миттю як схопиться, полетів світ за очі, десь у гущавину заховавсь (Леся Українка);
б) невідомо куди; у безвість.
[Орися:] Обридла мені та хата, де мене хочуть живою втопити! Піду світ за очі (І. Франко);
Зігнали [фашисти] у вагони .. Повезли нашу Мариночку світ за очі (О. Іваненко);
У світ за́ очі.
У світ за очі прогнав мене батечко мій, Що тебе я кохала так палко (П. Грабовський);
– Чи ти, бува, з глузду з'їхав? – сіпнулась Настя. – Чи ж би ми покинули наш край, та й поволоклися б кудись, мов цигани, у світ за очі? (У. Самчук);
Світ за очи́ма -.
Улюбив Олену усім тілом і душею, і серцем, і усім животом, і бачу сам, що коли її не достану, то або утоплюсь, або удавлюсь, або світ за очима піду (Г. Квітка-Основ'яненко);
(33) Світ зів'я́в кому – хто-небудь втратив інтерес до життя, став байдужим до всього.
– А я тебе все .. чекала, .. світ мені зів'яв (М. Коцюбинський);
(34) Світ кру́титься пе́ред очи́ма (в оча́х) у кого – комусь здається від хвилювання, перевтоми, голоду, що все навколо хитається, перебуває в коловому русі.
Дух спирається в Галиних грудях від щастя; світ крутиться перед очима (Панас Мирний);
Крутився світ в очах, цілий день носила [Оленка], забавляла дітей, хоч би хто шматок хліба дав (К. Гордієнко);
(35) Світ макі́триться кому – про стан запаморочення в когось.
[Юда:] День у день промови, якісь темно-прозорі, наче прірва – аж світ макітрився мені від них! (Леся Українка);
(36) Світ не зава́литься – нічого не трапиться, не станеться.
– Овва! – світ не завалиться, як стане менше одним муллою! (М. Коцюбинський);
(37) Світ [не] кли́ном зійшо́вся на кому – чому – це [не] єдина людина, предмет, вихід і т. ін.; нема інших [є й інші].
Про мене – байдуже: світ не клином зійшовся: не буде Галя – буде другая... (Панас Мирний);
– Та хіба на Сотникові світ клином зійшовся? – дивувався і обурювався Кузьмич (М. Руденко);
(38) Світ поверну́вся кому – запаморочилася голова в кого-небудь.
Побачивши тебе учора, світ мені повернувся (Г. Квітка-Основ'яненко);
(39) Світ поме́рк в оча́х чиїх – хто-небудь перебуває в стані непритомності, запаморочення, втрачає чіткість сприйняття дійсності (від страху, болю, удару і т. ін.).
Світ померк в моїх очах, здавалось, обвалилось небо (І. Цюпа);
(40) Світ проясни́вся кому, чий – поліпшився моральний стан у кого-небудь, стало легше комусь.
Перше почуття, якого дізнав Іван, .. було почуття якоїсь дивної полегші. Здавалося йому, що якісь тяжкі кайдани спали з нього, що світ нараз йому прояснився (І. Франко);
[Ярина:] Ти мій суджений, ти вернувся до мене, і світ мій прояснився! (М. Кропивницький);
(41) Світ (рідко у сві́ті) розвидня́ється (розви́днюється і т. ін.) / розви́днився (розви́днілося, розви́дниться і т. ін.) кому – стає комусь краще, легше, веселіше.
Здається, тепер би тільки жити та жити: світ бідноті розвидняється: права дають, землю ось нарізатимуть... (О. Гончар);
Коли ж у дім вертались діти, Їй розвиднялося у світі Й цвіли надіями думки (Т. Масенко);
Звівсь дідусь, узяв ціпок, поковиляв за Горпиною, а Горпині вже й світ розвиднився (Л. Яновська);
Сві́ту (сві́та) [бі́лого (Бо́жого)] не ви́дно (рідко не ви́дко) див. ви́дно;
Си́льні сві́ту [цього́] див. си́льний;
(42) Стари́й світ – європа, Азія, Африка (на відміну від Нового світу — Америки, що була відкрита пізніше).
[Річард:] Чому ж се ти в Голландії “не всидів”? Зарібку [заробітку] не було? [Джонатан:] Та ні, не те, а я зневірився в Старому світі (Леся Українка);
Схо́дити / зійти́ з сві́ту див. схо́дити;
Тиня́тися по сві́ту див. тиня́тися;
(43) Той світ – потойбічне, загробне життя як протиставлення земному.
Чи не покинуть нам, небого, Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать, Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до Бога, Почимчикуєм спочивать (Т. Шевченко);
Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (М. Коцюбинський);
[Козак (до Опанаса):] Вмираєш, полковнику... Прощай, Опанасе, зустрінемось на тому світі (О. Корнійчук);
– Я хочу так тебе любити, як в травні сонце – первоцвіт. Щоб не змогли нас розлучити Ні цей, ні той, ні інший світ (О. Білаш);
Трима́ти (держа́ти) на сві́ті див. трима́ти;
Трима́тися (держа́тися) на сві́ті див. трима́тися;
(44) У бі́лий світ, як у копі́йку (у копі́єчку), зі сл. стріляти – не туди, куди слід; навмання.
Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: – У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Григорій Тютюнник);
Десь стріляли з пістолетів [фашисти], .. стріляли навмання, у білий світ, як у копієчку (П. Загребельний);
(45) У [дале́кий (да́льній)] світ :
а) дуже далеко.
Аза щодня сиділа на березі моря .., мабуть, [виглядала] свого судженого, який поплив у далекі світи (з легенди);
Лети ж, сойко, в далекий світ! (І. Франко);
Досягши .. генієм ясної височини, Вітрами гнаний в Дальнії світи, Він [Шопен] серце заповів перенести У рідну землю рідної вітчизни (Л. Забашта);
Про вирій знав я із дитячих літ: птахи летять у теплий дальній світ (О. Ющенко);
б) в оточення чужих людей; у самостійне життя.
– Ото мати зрадіє, що дочка знов буде коло неї! Де ж таки! Одиначку мають, та й відпустити в світи, до чужих людей? (В. Кучер);
Я зовсім розсердився: і в світа [світи] вже йти не хочу, і зоставатися дома не хочу (Марко Вовчок);
Хай (заст. най) йому́ (їй, їм) ле́гко згада́ється на тім сві́ті див. зга́дуватися;
(46) Хоч о́ком світи́, зі сл. те́мно. – дуже.
Темно, хоч оком світи, вітер бризкав холодною порошею (Ю. Смолич);
(47) Хоч тіка́й на край сві́ту (д) див. тіка́ти;
(48) Цей світ – земне життя як протиставлення потойбічному, загробному.
Ще забила вона [Горпина] собі в голову, що вже не побачить на цім світі сина (Грицько Григоренко);
Пішла вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Т. Шевченко);
– Сей світ, як маків цвіт; як-то на тім буде! – каже було стара, похитуючи головою (Марко Вовчок);
Чого́ на сві́ті не бува́є див. бува́ти;
(49) Широ́кий світ:
а) земна куля з усім, що на ній є.
Світ, бачся, широкий, Та нема де прихилитись В світі одиноким (Т. Шевченко);
Сідлай коня вороного. Ой, брате-козаче! По нас в світі широкому Ніхто не заплаче (Я. Щоголів);
б) дуже багато людей.
Бажалось би, щоб це видання потягло за собою переклади інших авторів, нехай і нас ширший світ знає (М. Коцюбинський);
Щоб сві́ту Бо́жого (свої́х ді́точо́к) не поба́чити див. поба́чити;
(50) Як (відко́ли) світ сві́том – споконвіку, здавна.
– Цехи – то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало та й не буде (І. Франко);
– Відколи світ світом, .. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград (М. Коцюбинський);
Як світ-сві́том ніколи.
У четвер раненько виїхали. Хату замкнули, все замкнули і залишили зовсім без догляду. Злодіїв тут, як світ-світом, ніхто не чув, а тому нема чого боятись (У. Самчук);
Від сві́ту -.
Від світу не було такого і не буде! (з усн. мови);
(51) Яки́м сві́том?, діал. – яким чином?; Як (мов, ні́би і т. ін.) [вдру́ге (зно́ву)] на світ народи́тися див. наро́джуватися;
Як (мов, ні́би і т. ін.) на кінці́ сві́ту (сві́та) див. кіне́ць¹;
(52) Як світ, зі сл. старий, давній, древній і т. ін. – дуже, надзвичайно.
Але Хо не сьогоднішній, він старий, як світ, його не зведеш. Ох, багато він бачив на віку сьому! (М. Коцюбинський);
[Мальованов:] Ну, на добраніч. [Хламушка:] На добраніч. Старе, як світ, побажання (І. Кочерга);
Він тихо іде, він повільно іде, У нього й чоло ще таке молоде! Хто скаже про нього: старий він, як світ? Він – Данте. Йому тільки тисяча літ (Л. Костенко);
– Хто ви така? – знов спитав Бичковський. – Ваша давня, як світ, знайома (І. Нечуй-Левицький);
– Я вношу [пропоную] тост, старий як світ, а проте вічно свіжий .. най жиє [нехай живе] красота (І. Франко);
[Хламушка:] На добраніч. Старе як світ, побажання... Та не віриться мені чогось в добрість цієї ночі... (П. Кочура);
Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару як світ, .. давню солдатську пісню (Григорій Тютюнник);
Як (у чо́му, у чім і т. ін.) ма́ти [на світ] народи́ла (породи́ла) див. ма́ти¹;
Як цві́ту по всьо́му сві́ту див. цвіт¹.