СТИХІЙНИЙ

НЕОРГАНІЗО́ВАНИЙ (про дії, діяльність — позбавлений організованості); СТИХІ́ЙНИЙ підсил. (без попередньої підготовки, організації). Неорганізований виступ страйкарів; Не сила було їм (стражникам) стримати цю стихійну факельну демонстрацію заробітчанського берега (О. Гончар). — Пор. 2. безла́дний, незла́годжений.

НЕСВІДО́МИЙ (який виникає, виявляється без контролю свідомості, не залежить від неї), НЕУСВІДО́МЛЕНИЙ, ПОЗАСВІДО́МИЙ, БЕЗКОНТРО́ЛЬНИЙ (який не спрямовується свідомістю); РЕФЛЕКТИ́ВНИЙ книжн., РЕФЛЕКТО́РНИЙ фізіол., книжн. (перев. про рухи, реакцію на що-небудь — який відбувається неусвідомлено); ПІДСВІДО́МИЙ, ІНТУЇТИ́ВНИЙ, ІНСТИНКТИ́ВНИЙ (який невиразно, нечітко усвідомлюється й не спрямовується свідомістю); СТИХІ́ЙНИЙ, СЛІПИ́Й (про почуття, прагнення і т. ін. — неусвідомлюваний і сильний). Поволі, поволі підіймала Катерина голову... Несвідомим поглядом обвела хату і.. усміхнулася... (Г. Хоткевич); Це був непроголошений протест, неусвідомлене обурення, ..яке жило й кипіло в його юній душі (П. Колесник); Щось інстинктивне, якась незвичайна, позасвідома вже жадоба життя підвела це кволе, прострілене тіло (В. Козаченко); Нестримне молодецтво юнацьке штовхнуло його на безконтрольний вчинок непокори (І. Ле); Любив ці моменти дід, коли в саму вже останню хвилину громовим голосом крикне: "Стій", а ..він (застигнутий під час недозволеного рубання лісу) із роззявленим від жаху ротом, з виряченими очима не знає, що почати, й у нестямі рефлективними рухами виявляє свою безпомічність (Г. Хоткевич); — Князь перебільшує загрозу печенігів, — не втримався Чорний, спокушений якимсь підсвідомим бажанням заперечувати Олегові (Д. Міщенко); І тут зараз заскреготіло зелене залізо брами — вона відчинялася! Перше інстинктивне бажання (хлопця) було одним стрибком туди, за ворота (О. Гончар); — Я ніколи не бачила вас такою втомленою, — суто жіноче, може, інтуїтивне співчуття було в її словах (О. Копиленко); — Ну, годі! отямлюсь... — кажу я до себе. — Стихійним чуттям підлягати не треба (А. Кримський); Заздрість сліпа, і що гостріша вона, то ще більш сліпа (В. Козаченко). — Пор. машина́льний, 1. мимові́льний.

СТИХІ́ЙНИЙ, а, е.

Прикм. до стихі́я 2, 3.

[Орест:] Сам я, може, й не піду на риск, не шукатиму його, .. але коли мене захопить яка стороння стихійна сила, тоді я трачу розум! (Леся Українка);

[Орест:] Я сам не знаю, що зо мною робиться, коли я бачу огнище пожежі, се щось стихійне, непереможне (Леся Українка);

– Ну, годі! отямлюсь... – кажу я до себе. – Стихійним чуттям підлягати не треба (А. Кримський);

// Спричинений дією стихії.

Дівчина дивилася в море, бурхливе, грізне в своїй стихійній величі (А. Шиян);

Все, що творилося навкруги.., .. сприймалося ним досі скоріше не як війна, а як стихійне якесь явище, як, приміром, землетрус чи смерч (О. Гончар);

Це були гамазеї, де переховувався недоторканний запас зерна на випадок неврожаю чи якогось стихійного лиха (О. Донченко);

// Характерний для стихії (у 2 знач.); неусвідомлений.

Не єсть то міць, коли вона стихійна (П. Тичина);

// Який діє несвідомо.

Погляд на народного творця-співця як на доконче неосвічену людину, стихійного виразника так званого народного духу – це ж погляд чисто ідеалістичний і неприйнятний для нас (М. Рильський).

1) elemental, natural

стихійна сила — elemental (primordial) force

стихійне лихо — natural calamity, war of the elements

2) (мимовільний) blind, spontaneous

стихійний рух — spontaneous movement

стихі́йний

[сти^ех’ійни^ей]

м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і

【形】

1) 天然(发生) 的, 自然力的

Стихійне лихо 天灾

2) 转 自发的

[styhijnyj]

прикм.

żywiołowy

Стихі́йний, -на, -не