ВИСОКОМАЙСТЕ́РНИЙ, а, е.
1. Який володіє високою майстерністю.
До менш впливових і бідніших городян належали дрібні торгівці, крамарі, високомайстерні ремісники, зокрема зброярі, каменярі, гончарі, ювеліри, що гуртувалися в ремісничі корпорації (цехи) (з навч. літ.).
2. Те саме, що високомисте́цький.
Прекрасним прикладом високомайстерного використання діалектизмів є “Лісова пісня” Лесі Українки (з навч. літ.).