БАРА́НКОС, у, ч., геол.
Глибока ерозійна борозна, що прорізає у радіальному напрямку схил вулкана і утворюється внаслідок стікання води.
Спуск у кратер недіючого вулкана показав, що його стінки всіяні невеликими ущелинами, а подекуди і глибокими яругами – баранкосами (з газ.).