МЕДВЯ́НИЙ, а, е, поет.
Який має запах, смак меду.
Затремтіли роси перші, Чують – ранок медвяний (М. Стельмах);
Тихий день ввійшов у сад гілчастий, Пахощі медвянії розлив (Л. Забашта).
-а, -е, поет.
Який має запах, смак меду.
див. солодкий
Медвя́ний, -на, -не