КЛАДКА

КЛА́ДКА¹, и, ж.

Дошка або колода, покладена через річку, струмок, канаву і т. ін. для переходу.

Ой, у полю [у полі] річка, Через річку кладка (С. Руданський);

Ріка шуміла під кладкою, мов скажена (І. Франко);

Прозорий струмок перетинав стежку, і через нього було перекинуто кладку з сухої деревини (О. Донченко);

Діва, розпустивши коси, що спадали темним пасмом на білу спину, підійшла до кладки, занурила у воду ногу, як термометр (О. Чорногуз);

Я знала, що Олексій на роботу ходить через кладку, тож і сама стала ходити тією дорогою, аби його зустріти (з газ.);

* Образно. Іван Каламар, ніби тепер уже хапався за невідому досі рятівну жердку по дорозі на життєву кладку (І. Чендей);

Тости виникали то там, то там, мали .. локальний характер, об'єднували невеличкі групки, прокладали кладки взаєморозуміння між сусідами (П. Загребельний);

* У порівн. Мені здається, що саме ми, моє покоління є чимсь переходовим, ніби кладкою між вами і тими “новими”, сильними, що прийдуть по нас (Ірина Вільде);

// Невеликий дерев'яний поміст на річці, ставку для прання білизни, полотна і т. ін.

Молодиці, дівчата попід вербами, в холодочку, з жлуктами золять, на кладках з прачами полотно .. перуть (Ганна Барвінок);

Он при берегу [березі] човник стоїть прив'язаний, а близько його на кладці перуть підтикані молодиці... (Олена Пчілка);

Він дивився скоса, Через плече на берег: там білизну На кладці прала мати (М. Рильський);

На Горобцевій кладці жінки, виставивши напоказ голі литки, дружно гупали праниками, і те гупання гарматними пострілами віддавалося за Ташанню (Григір Тютюнник).

КЛА́ДКА², и, ж.

1. Дія за знач. кла́сти 7.

Бригада наших мулярів, І я між них, дівчатко, На будівництві з перших днів Вела рівненько кладку (М. Шеремет);

Саме сплав досягнень давньої світової культури – від творів Арістотеля до засобів кладки кам'яної арки – та успіхів язичницької культури й породив самобутній характер руської культури (з навч. літ.);

// з означ. Спосіб мурування.

Будинок готелю був .. високий і міцної старовинної кладки (О. Гончар);

Храм Софії Київської збудовано в техніці мішаної кладки з цегли та каменю на рожевому розчині (з навч. літ.).

2. Те саме, що мурува́ння 2.

Тільки одинока постать сторожа угадувалася у темному затишку, між цегляних кладок (В. Собко);

Під час плавлення рідкий бетон розмиває вогнетривку кладку в печі (з наук.-попул. літ.).

△ (1) Полігона́льна кла́дка, буд. – складання й укріплення багатокутних кам'яних плит, поставлених на ребро.

У полігональній кладці Центральних Анд використовували бронзові скріплювальні елементи (з наук.-попул. літ.).

КЛА́ДКА³, и, ж., біол.

1. Спосіб розмноження, за якого розвиток зародка та звільнення його від яйцевих оболонок відбувається поза материнським організмом після відкладення яєць.

За методикою Ю. Костiна проведено аналіз морфометричних показників кладок дроздів (з наук. літ.);

Кладка яєць у журавля починається наприкінці квітня – на початку травня (з навч. літ.).

2. Місце, де відкладено яйця птахів, комах і т. ін.

Проаналізовано близько 8000 клітин у 106 кладках яєць ставковика звичайного, відібраних у водоймах Зони відчуження з різним рівнем радіонуклідного забруднення (з наук. літ.).