Значение слова "IV ВІДМІНА, ОДНИНА" найдено в 1 источнике

IV ВІДМІНА, ОДНИНА

найдено в "Українському правописі"
§ 64. IV відміна, однина↑ "Іменник" \    1. У називному, знахідному та кличному відмінках однини іменники четвертої відміни мають закінчення -я (після шиплячого -а): галченя, голуб’я, гуся, дитя, ім’я, козеня, плем’я; коліща, курча, лоша. \    2. У родовому відмінку однини вживаються форми на -ят-и (після шиплячого -ат-и) та -ен-і: галченяти, голуб’яти, гусяти, дитяти, козеняти; курчати, лошати, коліщати; імені (та ім’я), племені (та плем’я). \    3. У давальному відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого на -ат-і) та -ен-і: галченяті, гусяті, дитяті, козеняті; курчаті, лошаті; імені, племені. \    4. В орудному відмінку однини вживається форма (без суфікса -ят-, -ат-) на -ям (після шиплячого -ам), а іменники із суфіксом -ен- мають паралельні форми на -ен-ем і -ям: галченям, гусям, дитям, козеням; курчам, лошам; іменем і ім’ям, племенем і плем’ям. \    5. У місцевому відмінку однини вживаються форми на -ят-і (після шиплячого -ат-і) та -ен-і: на галченяті; на курчаті; в імені, у племені. \
T: 19