НАШПИГО́ВАНИЙ

НАШПИГО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до нашпигува́ти. Поснідавши зайчатиною, нашпигованою салом і часником, Коропов вийшов на подвір’я (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 143). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 241.