СПОХМУ́РА

СПОХМУ́РА, присл., розм. З-під лоба, похмуром. Спохмура дивиться (Сл. Гр.); Вони спохмура поглядали. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 583.