САМОВПЕВНЕНИЙ

САМОВПЕ́ВНЕНИЙ, а, е.

Занадто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях і т. ін.

Як і всі вродливі хлопці, він був трохи самовпевнений, але намагався це приховати (В. Собко);

Він стояв перед нею – молодий, самовпевнений. Ольга відчувала за ним якусь приховану силу: він знає, що каже і що робить, і взагалі більше від неї знає (П. Дорошко);

// Який виражає впевненість у собі, свідчить про неї.

Дорош озирнувся і, побачивши Гната, його незалежну позу, його ревізуючий погляд, його самовпевнене обличчя, – догадався, що це і є голова сільради Гнат Рева (Григорій Тютюнник);

Нахабство і цинізм тих слів і цей порух самовпевненої зверхності образили Франка (П. Колесник);

– Що ж, усім не догодиш, – замурмотів Корж голосом, в якому вже не чулось тих самовпевнених нот, які звучали на початку розмови (С. Добровольський).

САМОВПЕ́ВНЕНИЙ (надто впевнений у собі, у своїх можливостях, здібностях тощо), ПИХА́ТИЙ, САМОВДОВО́ЛЕНИЙ, САМОЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який відчуває вдоволення собою і не приховує цього); САМОЗАКО́ХАНИЙ (впевнений у своїй надзвичайній вроді, виняткових здібностях і т. ін.). Це оптиміст та життєлюб, він рожевий і самовпевнений до нахабства, почувається, що у нього є і зв'язки й гроші (Ю. Яновський); Великих людей народжувало горе, боротьба й нестатки. Щастя ж народжує лише самозакоханих егоїстів (Є. Гуцало). — Пор. зарозумі́лий.

Presumptuous, overweening, stuck-up, assured, self-reliant, self-confident; (надмірно) self-opinionated; розм. bumptious, cocksure, coxy, cocksy, cocky, perky; sl. nervy

【形】 过于自信的, 自以为是的

Selvbevisst, selvsikker, suffisant

Självmedveten, självsäker

Selvbevidst, selvsikker

Саманадзейны