РІ́ЗЬБЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до різьби́ти.
Ну й гарні ж київські парки .. Розкішні, неповторні, мов різьблені рукою талановитого майстра (Л. Дмитерко);
Я, пісні сповнений, не надивлюсь на них, на їхні профілі, мов різьблені з металу (В. Сосюра);
* Образно. З рядків, різьблених геніальними майстрами слова, поставала велич волелюбного народу, багатство притаманних йому творчих сил, героїзм (Я. Гримайло);
// у знач. прикм.
На головній алеї струнка вулиця з яблунь, огороджена різьбленими ґратиками (В. Кучер);
Барвні зображення богів гарно поєднувалися з різьбленими (П. Загребельний);
Особливий інтерес мають художні вироби з бивня мамонта – скульптурні фігурки і браслети, прикрашені різьбленим орнаментом (з наук. літ.);
І як приємно зустріти цілу вулицю, поспіль забудовану новими хатами, і зайти у високі двері через різьблений ґанок (Ю. Яновський);
Вони увійшли до великої кімнати з старовинними литовськими меблями з різьбленого нефарбованого дерева (П. Загребельний).
2. у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний.
Мов піраміди, вигнались ялини, до хмар знялись їх різьблені вершини (І. Гончаренко);
У Кардаша калатало серце, коли він дивився на два-три перших різьблених листочки, що тремтіли при землі (С. Журахович).
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до різьбити. || у знач. прикм.
2) у знач. прикм. З різкими лініями, чітко, ясно окреслений, вималюваний.
[riz'btenyj]
прикм.
rzeźbiony
див. прикрашений
Рі́зьблений, -на, -не
Cut, carved, fretted