ЛІМІ́Т, у, ч.
Норма, у межах якої дозволено користуватися чим-небудь, використовувати щось.
Ліміт мого часу вичерпаний. Надумаєте – дзвоніть (А. Крижанівський);
Все дужче бракує грошей у сім'ї, і я вирішив раз і назавжди встановити твердий ліміт (Ю. Мушкетик);
Нам треба неба без ліміту, Землі нам треба й поготів (І. Драч);
Просто деякі люди вичерпують свій ліміт у нашому житті. А в когось безлімітний пакет (І. Карпа).
-у, ч.
1) Гранична норма. || Норма, в межах якої дозволяється користуватися чим-небудь, використовувати щось.
••
Кредитний ліміт — максимальна сума кредиту, що її кредитор (банк) може надати одному позичальнику чи групі позичальників.
Ліміт каси — гранична сума грошей, що її можна зберігати у касі підприємства.
Ліміт страхування — максимальний розмір страхової суми.
2) Межа, обмеження, граничне значення якоїсь величини. Ліміт послідовності функцій.
НО́РМА (установлена на певну одиницю часу або простору міра чого-небудь); ЛІМІ́Т (суворо визначена норма, у межах якої дозволяється використовувати щось). Добова норма дров; Видано тижневу норму махорки (Григорій Тютюнник); Норми висіву на гектар; Річний ліміт палива.
[limit]
ч.
limit
кредитний ліміт — limit kredytowy
【阳】 【复】 经 限额, 定额
Межа, край, реченець, див. строк, термін, норма
Лімі́т, -ту; -мі́ти, -тів
див. границя
Абмежаваць
Limit
Limit
Limit
Limit