БА́НЬКА¹, и, ж.
Зменш. до ба́ня¹ 1.
Ще донедавна тут була славнозвісна банька, затишна така, чистенька (з газ.).
БА́НЬКА², и, ж.
1. Зменш. до ба́ня² 1.
Показується біла мурована брама, з-за якої визирають кулясті чорні баньки церкви з золотими зірками (М. Коцюбинський).
2. Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька.
Он величезні скляні баньки, немов три сонця, висять над трьома вокзальними дверима (Панас Мирний);
Віра .. витягла руку й нервово мняла [м'яла] баньку (В. Винниченко);
* У порівн. Котивсь [хлопчик Іван] .. маленький і білий, наче банька кульбаби (М. Коцюбинський);
// Булька, бульбашка.
Зі стріхи струмочками дзюркотить вода, гомонить і творить великі чисті баньки (У. Самчук);
* У порівн. Чоловік на світі, як банька на воді (Номис).
3. розм. Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек.
Той тільки пив воду з копанки, хто приходив з банькою (А. Свидницький);
– В горлі посуха! але ми зараз порадимо на це, – казав Лука, присовуючи до себе чималу баньку з вином (М. Коцюбинський);
І тільки й спочиву, що у старої Ганьки Води напитися з полив'яної баньки (М. Рильський);
Їхали не впорожні, на возі лежали якісь клунки, а між тим видно баньку, що в ній був мед (У. Самчук).
4. діал. Очне яблуко.
Олексій Іванович був чоловік неабиякий: височенного зросту, плечистий, рукатий, цибатий, .. вуси, руді та довгі, униз загнулися, очі – бульками, з червоними жилочками на білих баньках (Панас Мирний).
◇ Аж но́сом ба́ньки дме див. ду́ти;
Ло́патися / ло́пнути, як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна бу́лька (бу́льбашка, ба́нька і т. ін.), див. ло́патися;
Пуска́ти ми́ляну ба́ньку див. пуска́ти;
(1) Як (мов, ні́би і т. ін.) ми́льна ба́нька, зі сл. зникнути, пропасти і т. ін. – швидко, безслідно.
Потім розлетілося все, щезло, мов мильна банька (А. Крушельницький);
По довгій годині прокинулися [втікачі] від голосних вигуків: – Тут вони! Тут! Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (В. Гжицький).
БУ́ЛЬКА (кулька, наповнена повітрям або газом, що виникає у рідині або рідкій масі чого-небудь), БУ́ЛЬБА, БУ́ЛЬБАШКА, ПУЗИ́Р, ПУХИ́Р, БА́НЬКА розм. Дощ укрив бульками став (М. Рильський); Лій у казані клекотить, шкварчить, здіймає бульби і видихує з себе страшенний чад (Панас Мирний); Вода в тазу синювата, з великими мильними бульбашками (Н. Тихий); Дметься, як пузир на воді (прислів'я); Казан запарував, на воді бульбилась темно-іржава піна. З одного боку заплигали прозорі гарячі пухирі, збили вбік піняві бульбашки (Ю. Збанацький); Страшне то було пробудження! Мрія про волю зникла, як мильна банька (В. Гжицький).
Географические названия мира: Топонимический словарь. — М: АСТ.Поспелов Е.М.2001.
Зменш. до баня I 1).
II -и, ж.1) Зменш. до баня II 1).
2) Кулястий або опуклий предмет, здебільшого порожній усередині; куля, кулька.
3) Глиняна чи скляна циліндрична посудина або кругла пляшка; банка, пляшка, глек.
4) діал. Очне яблуко.
Дивись ринський [давня австрійська монета][IV]
— посуд із бляхи [V]
див. бульбашка; глечик
Ба́нька, -ньки, -ньці; ба́ньки́, -ньо́к
Це око та лікарська б.