ҐАЗДУВА́ННЯ, я, с., діал.
Дія за знач. ґаздува́ти.
Деревні [дерев'яних речей] отої немало призбиралося за п'ятдесятлітнє [п'ятдесятилітнє] ґаздування (В. Стефаник);
– Яке буде ґаздування на двох моргах? (Д. Бедзик);
М. Коцюбинський описує звичаї та обряди гуцулів, дотримання яких, за народними переказами, забезпечувало благополуччя або успіх у ґаздуванні (з наук. літ.).
-я, с., зах.
Абстр. ім. до ґаздувати.
[gazduwanńa]
с.
gazdowanie
Ґаздува́ння, -ння, -нню, -нням