КРЕ́М'ЯХ, а, ч.
1. Гладенький (перев. округлий) камінець, який діти використовують для гри.
Йому пригадались дитячі часи, коли він серед прозорих вод, що горять на сонці, шукав крем'яхів у річці (М. Івченко);
Грали [дівчата] у крем'яшки, вишивали. Потім прилучилися хлопці до них і почали жартувати: то крем'ях закинуть, абощо (А. Головко);
* У порівн. Оббивсь як крем'ях (Номис).
2. рідко. Те саме, що каміне́ць 1.
Володя згадав про кремінь. Він легко знайшов пару гарних крем'яхів (О. Донченко);
Залопотів дощ, і між крем'яхами по червонястій пилюці заскакали димки (О. Гончар);
* У порівн. – Твердий ти, мов крем'ях, а якраз такі і розлітаються у прах! (Г. Колісник).
-а, ч.
1) Гладенький (перев. заокруглений) камінець, що його використовують діти для гри.
2) рідко. Те саме, що камінець 1).