ПРОВОЛІКА́ННЯ

ПРОВОЛІКА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. проволіка́ти 2. Нарешті по довгих проволіканнях, після переносу справи від одного товариства до другого і т. ін., нарешті появилось у Львові видання «Кобзаря» Шевченка (Драг., II, 1970, 404). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 144.