ІНЕРЦІЯ – ІНЕРТНІСТЬ
Інерція, -ї, ор. -єю. 1. Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух: закон інерції, рух за інерцією (по інерції). 2. перен. Відсутність активності, бездіяльність: розумова інерція, інерція звички.
Інертність, -ності, ор. -ністю. Те саме, що інерція 2: розумова інертність.
-ї, ж.
1) Властивість тіла зберігати стан спокою або прямолінійний рівномірний рух, поки яка-небудь зовнішня сила не виведе його з цього стану.
••
За інерцією — за звичкою, несвідомо, машинально.
2) перен. Відсутність активності, бездіяльний стан; нерухливість, інертність.
【阴】
1) 理 惯性; 惯量
2) 转 消极; 怠惰
◇ За інерцією 1. 由于习惯作用. 2. 转 机械地
Властивість матеріальних тіл зберігати незмінним стан рівномірного прямолінійного руху або спокою, якщо на нього не діють зовнішні сили, а при дії зовнішніх сил — змінювати рух поступово.
1. безрух, нерухомість, бездіяльність, спокій
2. (руху) розгін, саморух
Inertia; momentum
за інерцією — by inertia, under one's own momentum; (машинально) mechanically
[inercja]
ж.
inercja
Treghet, treghetskraft
Іне́рція, -ції, -цією
Inerti, træghed
Tröghet