1) Прикм. до тоніка.
2) Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними.
••
Тонічний вірш — вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів незалежно від кількості ненаголошених.
Тонічне віршування — система віршування, що ґрунтується на дотриманні певної кількості наголосів у рядку.
3) Пов'язаний з тонікою.
II -а, -е.Який стосується тонусу організму, окремих органів, тканин, м'язів.
••
Тонічний рефлекс — рефлекс, що проявляється зміною тонусу м'язів.
ТОНІ́ЧНИЙ, а, е, спец.
1. Прикм. до то́ніка.
Зміна тонічного устою може супроводжуватись і зміною структури звукоряду, що викликає появу хроматизмів на відстані (з наук. літ.).
2. Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку при довільній кількості ненаголошених складів між наголошеними.
[tonicznyj]
прикм.
toniczny
(у різн. знач.) tonic
Тоні́чний, -на, -не