КЛУ́НОК, нка, ч.
1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння за плечима.
– Возьми [візьми] на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок, Як голодом нам помирать (І. Котляревський);
Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний);
Полохливо метушилися між вагонами постаті з клунками, чемоданами, кошиками (Б. Антоненко-Давидович);
В коридор .. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (П. Панч).
2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини і т. ін. з чим-небудь (речами, продуктами і т. ін.); вузол (у 2 знач.).
Любка принесла дідові харч в клунку (І. Нечуй-Левицький);
В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (О. Полторацький);
Поправила [Настя] обгорнутий хустиною клунок, закрутила головою (І. Нижник).
3. чого, розм. Приблизна міра чого-небудь, що наповнює це вмістилище.
Півдесяток сомини і клунок тарані (Сл. Б. Грінченка);
Через три дні він знову прийшов і приніс нові чоботи, клунок солі і платок (Панас Мирний);
Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка);
Боги послали нам клунок жита (І. Білик);
Під купою битої цегли надибав льох, .. зійшов униз, клунок картоплі й діжечку меду виніс (Є. Пашковський).
ВУ́ЗОЛ (що-небудь, зав'язане у хустку, шматок полотна тощо), КЛУ́НОК, КЛУМА́К. Татари скочили на коні, прив'язуючи до сідел вузли награбованого (З. Тулуб); За прилавком (на базарі), обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (М. Чабанівський).
КЛУ́НОК (торба або невеликий мішок з чим-небудь, пристосовані для носіння їх за плечима), ОКЛУ́НОК, КЛУМА́К, ТЛУМА́К розм. Чоловіки спочатку почали подавати клунки. Мар'ян взяв у дорогу три мішки: в одному було різне хатнє начиння, в другому — зерно, а в третьому, найменшому — одежа (М. Стельмах); Після врожаю Плахотку можна було іноді бачити з оклунком зерна у жигаївській пивниці, де він напивався (А. Шиян); Спорядивши воза, Кирило виніс кілька клумаків збіжжя нового урожаю (А. Іщук); Савчиха трохи тлумака не згубила — тяжкий такий (О. Маковей).
-нка, ч.
1) Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима.
2) Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол.
3) розм. Півмішка чого-небудь як міра.
【阳】 背囊, 背包; 提袋; 口袋; 包袱皮
Small bag, sack; wallet, small bundle, pack
Клумак
клунак