ПОНАСТАНО́ВЛЕНИЙ, а, е, розм.
Дієпр. пас. до понастановля́ти.
Всі позирають на столи, де рядом – понастановлені пляшки [з настойками] (Панас Мирний);
// понастано́влено, безос. пред.
До ката було там в неї [в хаті Одарки] усячини понастановлено (Г. Квітка-Основ'яненко).