ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів); ЄЗУЇ́ТСТВО (підступність, застосування обману, інтриг, провокацій і т. ін. для досягнення своєї мети); ПІДСТУ́ПНІСТЬ (намагання показною доброзичливістю прикрити злий намір); КОМЕ́ДІЯ, КУМЕ́ДІЯ розм., КОМЕДІА́НТСТВО заст. ірон. (удавання з себе когось з певною метою). Оця внутрішня настроєність на лицемірство, примирення з лицемірством, своїм та інших, оця дволичність — одне обличчя на свята і зовсім інше для постійного вжитку — щиро вражали Інну (В. Дрозд); Сподобалась чортяча мова хлопцю, Не відав він про чортову лукавість (А. Кримський); Він (Янка Купала) рицар був високої мети, Він ворог був лукавства й облуди (М. Рильський); — Я всіх ненавидів тоді — одних за лицемірство і двоєдушність, інших за безтурботність (П. Колесник); З першого слова якимсь незбагненним чуттям розгадувала вона фальш у людині й одразу насторожувалася (В. Козаченко); Завжди такий непримиренний до брехні і крутійства, він сам тепер викручується брехнею, наче хлопчак (Ірина Вільде); Та й спробуй лиш сказати їй неправду! У неї такі спостережливі, кмітливі оченята, так вона пантрує ними за маминим обличчям — враз запідозрить, відчує нещирість (І. Рябокляч); Навіть тоді, коли її ображали безпідставно, вона не домагалась викриття підступності противника і воліла примиритися, аби було тихо (А. Хижняк); Пан тільки витріщив очі на ту комедію і не знав, чи ті люди жартували, чи зовсім подуріли (І. Нечуй-Левицький); Хлопець бачив, що дєдя грає кумедію, і мовчав (Г. Хоткевич); Не докоряй мені комедіантством! Не докоряй тим, що я грала ролю перед тобою!.. (І. Франко).
ОБМА́Н (неправдиві слова, нечесні вчинки, дії і т. ін.), НЕПРА́ВДА, КРИ́ВДА, ОБДУ́РЮВАННЯ (ОДУ́РЮВАННЯ), ОДУ́РЕННЯ, ОМА́НА, ШАРЛАТА́НСТВО, ФАЛЬШ, ОШУКА́НСТВО розм., ДУРИСВІТСТВО розм., ОБЛУ́ДА розм., ОДУ́РА рідше, О́ШУК діал., ОШУ́КА діал., ЛУДА́ діал., ХАРАМА́Н діал. Не від болю сльози заблищали — Від обману першого в житті (М. Нагнибіда); Пан знову хоче її (землю) відібрати, почав судитися і, видно, неправдою та брехнею відсудить її (М. Стельмах); Дзенькіт і бренькіт (на торжку), цокотіння і бубоніння, а над усім — брехні, обдурювання, крутійство (П. Загребельний); Палючою блискавицею впала на Євгена стаття в вечірній газеті. Стаття про шарлатанство асистента міської лікарні Мазура (Ю. Мушкетик); З консервного заводу завернули кілька ящиків з черешнею, де було виявлено фальш: знизу підкладено гілочок з листям та груддя землі, а черешнею зверху тільки прикрито (О. Гончар); (Гільда:) Тебе ще кривдять... Разом всі підем, Щоб не було якого ошуканства (І. Кочерга); -І пощо то все перемелювати? Чи того, хто читає?.. Се сконденсована блага, екстракт глупоти і дурисвітства (І. Франко); Отечество на язиці, а в серці облуда (прислів'я); Підскочив Ярема: — Одура страшна! Я чую тут зле ошуканство..! (М. Старицький); — Це ошука, Борух, ти на ошуку взявся! (Лесь Мартович). — Пор. шахра́йство.
ФАЛЬШ (у музиці, співі), ФАЛЬШИ́ВІСТЬ, ДЕТОНА́ЦІЯ книжн. — Мені так хочеться навчитись грати... — Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, — фальші не зношу (С. Добровольський); — У неї не зовсім чисте піаніссімо... Є якась детонація (Остап Вишня).
ФАЛЬШ, і, ор. шю, ж. і у, ор. ем ч.
1. Підробка, обман, шахрайство.
– І я, братику, їду з тобою вчитися! – гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові .. – Одержав папірця без фальші! (М. Стельмах);
Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському щиро, без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою (О. Гончар);
Не терплять люди фальшу.
2. Удавання, нещирість, лицемірство; облуда.
Вчора мати нарікала, що Ломицький прийшов в гості до їх [них] в піджаку, неначе до міщан, а сьогодні співає зовсім в інший тон і трохи не лає Ломицького за той фрак .. “Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?” – подумала молода дівчина (І. Нечуй-Левицький);
У нещадному гарячому круговороті панської Асканії .. все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю (О. Гончар);
У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович);
Бранко зараз же вловив фальш в Олиному манірному вигуку (Ірина Вільде);
// Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість.
В комедії .. накреслив п. Цеглинський .. людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до всякого фальшу та поверховості (І. Франко);
Пошуки своєї манери не сумісні з манірністю. Адже манірність не тільки туманить зміст, вона несе фальш, неприродність, кокетування словом (з газ.).
3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті.
– Мені так хочеться навчитись грати... – Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, – фальші не зношу (С. Добровольський);
// Погано, невміло зіграна роль чи поставлена вистава.
Фальш актора.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.
-і, ж. і -у, ч.
1) Підробка, обман, шахрайство.
2) Удавання, нещирість, лицемірство. || Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість.
3) Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті.
[фал'ш]
-ш'і, ор. -ш'у, ж. і -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, ч.
[farsz]
ж.
fałsz
Falsity; (обман) falsehood; (лицемірство) hypocrisy, falseness; муз. false note
Підробка, брехня, облуда, шахрайство, див. обман
【阴】
1) 欺骗
2) 虚伪, 做假
див. фальшивий