МАЗЬ

МАЗЬ, одна из лекарств, форм (см. Лекарства) для наружного применения. Состоит из основы (ланолин, вазелин и др.) и действующего лекарств, вещества. При содержании в основе более 25% сухого порошка образуется паста. Жидкие М. наз. линиментами. Лекарств, вещества при всасывании из М. оказывают не только местное, но и общее действие на организм. М., содержащие раздражающие вещества, могут оказывать общее действие рефлекторным путём.

МАЗЬЯДИДЫ,

Мазьядиты, Я з и д и д ы (799-1-я пол. 11 в.), династия арабских наместников Ширвана. Основателем был Язид ибн Мазьяд аш-Шайбани. Его преемники, пользуясь ослаблением Халифата, превратили Ширван в своё наследств, владение, приняв в 861 титул ширваншахов. В сер. 9 в. М. владели также и Арраном (Албанией Кавказской). Особенно усилились М. в 10 в. В вассальной зависимости от М. были временами владетели ист. области Шеки и часть Юго-Вост. Дагестана с Дербентом, страной лезгин - Лакз и Табасараном - страной табасаранцев.

Лит.: М и и о р с к и и В. Ф., История Ширвана и Дербенда X - XI вв., М., 1963.

МАЗЬ, і, ж.

1. Масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її.

– Вони нас ніколи не забували... – Авжеж... чи порошку там, чи мазі якої... (М. Коцюбинський);

Геник вимив Іванові ноги, приклав до ран якоїсь цілющої мазі і забинтував (П. Колесник);

Любила [Зоя] пахощі, парфуми, мазі, які привозили їй з Ефіопії й Індії, сама їх змішувала, чаклувала над ними (П. Загребельний);

– Ось вам мазь, що за складом дуже добре підійде – вона від алергій, травм, забоїв, розтягів... (І. Карпа).

2. Густа жирна речовина для змащування чогось.

Звивається, як муха в мазі (Номис);

Ропу варили у великих кітлах [котлах] .. і робили мазь до возів (І. Франко);

Мазі добре прилипають і утримуються на поверхнях, що труться, витримують велику вагу при високих температурах і малих швидкостях (з навч. літ.).

(1) Летка́ (лету́ча) мазь – мазь для втирання в шкіру, що швидко висихає.

Летка мазь – поширений засіб для втирання та компресів (з навч. літ.).

◇ (2) На мазі́, перев. зі сл. діло, справа і т. ін.:

а) (у знач. присл.) відбувається, проходить добре; так, як треба, у порядку і т. ін.

– От воно тепер, панове, се діло й на мазі (Д. Мордовець);

І діло в нього – на мазі! У кандидати, в храм наук Пробрався Жук (С. Олійник);

Справа зовсім була вже на мазі (О. Кундзич);

Уже й вечерю мали на мазі, упікши дичину на вертлюзі (Л. Костенко);

б) (у знач. прикм.) майже підготовлений.

– Страйк на мазі, тільки ж потрібна твоя допомога (Ю. Смолич).

МАЗЬ (масляниста суміш жирів з лікарськими речовинами для втирання в шкіру, змазування її), МАСТЬ розм., МАСТИ́ЛО розм. Бунч дістав із польової сумки жовту мазь і змастив хлопцеві попечені місця (Ю. Бедзик); — Ти б до знахарки пішов, щоб масті якої дала або зілля (Панас Мирний); Пані Тереза в щілину висунула своє кругловиде намащене мастилом та пудрами лице (С. Чорнобривець).

МАЗЬ (густа жирна речовина для змащування чогось), ОЛІ́Я заст., ОЛИ́ВА заст., МАСТЬ розм.; КОЛО́МАЗЬ (суміш з дьогтю й смоли для коліс); МАСТИ́ЛО, МА́СЛО, МАЗИ́ЛО розм. (жирова суміш для змазування поверхонь тертя механізмів і деталей машин). Лижі були чудові, і чудові бамбукові палиці, і мазь для лиж Саша варив сам (Л. Первомайський); Колісна мазь; На мить Андрієві ніздрі вхопили знайомий запах олії, пари, сухого жару вогняної печі (М. Коцюбинський); Звільна й легко порушилось могутнє колесо на своїй шліфованій і змащеній оливою осі (І. Франко); В обох церквах монашки чистили крейдою та самоварною мастю мідні корогви (І. Микитенко); З села збиралася валка возів з дровами до Ужгорода. Дехто вже звечора намастив осі коломаззю, навантажив віз дровами (М. Томчаній); Наш Каплуненко ввійшов у велику, закурену будівлю депо, на нього війнуло знайомим запахом мастила, пороху й пари (Б. Антоненко-Давидович); В калюжах — вода, змішана з машинним маслом (Григорій Тютюнник); Не поспішаючи, він наблизився до паровоза, дістав звідти мазничку, підійшов до осі під тендером і заходився поратись коло неї, наливаючи туди мазила (Д. Бедзик).