НЕЗЖА́ТИЙ, а, е.
1. Який стоїть на пні, якого не зрізали.
– Хліб незжатий покинула [Палажка] на полі (І. Нечуй-Левицький);
Панський хліб майже увесь уже стояв у копах, а на маленьких хлопських нивках і досі було незжате жито (П. Панч).
2. На якому залишилися на пні злакові рослини (про поле, ділянку).
Незжате поле.
-а, -е.
1) Який стоїть на пні, якого не зрізали.
2) На якому залишилися на пні злакові рослини (про поле, ділянку). Незжате поле.